Василь МАХНО

він виходить з дому за поріг «як  же  написати  слово  сніг?       з чого він – води а чи з лілеї?»
08.10.22 | | Дискурси
а самотність одна – її не поділиш Ну і смерть одна хоча для всіх наближається тихо осінній сніг задуває холодом у всі діри
01.10.22 | | Дискурси
він пише листи комусь в нікуди пише про дощ – про осінніх чапель цього року особливо худих мимо яких прочалапав
24.09.22 | | Дискурси
й побачить глибокі зелені очі де наче на дні криниць плавають гнізда сорочі...
17.09.22 | | Дискурси
й крейдою окреслюється круг        гасне зір – в нирках каміння твердне        із сухого листя й  потерух        проростають вірші в чорне серце       
10.09.22 | | Дискурси
й запливе у сад пахких хризантем білих лілій – і літніх шляхів
03.09.22 | | Дискурси
все минається в світі: вірші й рядки тінь жіночого тіла – весняні струмки і   династія   Танська      і   їхня   держава     
27.08.22 | | Дискурси
коли засвітивсь мов ліхтар палац а Ду Фу вписали в придворні поети небокрай багрянцем палав...
20.08.22 | | Дискурси
в серпневих сутінках – томиком Ду Фу папір із рижу всотує строфу тріпоче вітерець—                         немов шовки наложниць
13.08.22 | | Дискурси
Береги, які долає кожен з нас – чи поетичні, чи життєві, – сприймаються як рух у напрямку від втрати до набутку...
06.08.22 | | Дискурси