Василь МАХНО

Будь-яка імперія сповнена своєї мітології та боговибраності, що базується на військових перемогах і сяє короною на голові августійшого
31.12.22 | | Дискурси
Поезія не відповідальна про предмет свого опису, про питому густину метафор чи проблиски свіжих епітетів. Тут відповідальність іншого рівня – перед мовою і глибиною сказаного
24.12.22 | | Дискурси
Уявляю, як востаннє оглядається на свій дім мій дідо Юрко, щоби пронести його – не знати для чого, принаймні в своїй пам'яті – як легку пучку світла
17.12.22 | | Дискурси
в домі з повітрям ситим           в якому вугільний дим           в якому я дихаю рвійно           в якому ти тихо мовчиш           і двері з замком подвійним           стискаються тишею тиш          
26.11.22 | | Дискурси
і кожен вірш з пульсуючого світла  й розмова наша – теж війна і битва і виїзд і повернення з терпіння
19.11.22 | | Дискурси
береги тримали рівновагу плавби він шукає покинутий кимось човен й запаливши ліхтарик – пучка пече і чомусь ріка вже над ним тече й шурхотить як дракон паперовий
05.11.22 | | Дискурси
час – це мінливість каміння в ріці пучка світла на  сливі – листі – руці яка відсуває порожню миску
29.10.22 | | Дискурси
імператор питає: «а що там війська?» у блідого – як смерть – міністра «оборона – тонка, дорога – слизька ми тримаємо там половину міста»
22.10.22 | | Дискурси
Війна наповнена подіями, яких поки що ми не можемо переосмислити. Поки що ця фраґментарність надає нам лише відчуття руху від точки А до точки Б, тобто до перемоги
15.10.22 | | Дискурси
він виходить з дому за поріг «як  же  написати  слово  сніг?       з чого він – води а чи з лілеї?»
08.10.22 | | Дискурси