Василь МАХНО

З фаянсу – із гірським тонким узором горнятко клаповухе і прозоре залишилось – сирітка – від сервізу
07.10.23 | | Дискурси
Кожної весни мій дідо обходив наші межі й перевіряв наші камені, що їх позначали, щоби все – як належиться у цьому світі – було на своєму місці
30.09.23 | | Дискурси
Хіба людська психіка здатна підкоритися усвідомленню, що завтра твою країну спустошать, а родину розстріляють? Чомусь завжди хочеться оптимістичнішого вирішення.
23.09.23 | | Дискурси
змиває  хвиля  літо  й  нас  і  смужку  крейди  гудить джмеля прощальний бас  й  цикадні  флейти 
09.09.23 | | Дискурси
Його мале серце затужило за батьком. Нізвідки, наче течія річки, почали приходити слова...
26.08.23 | | Дискурси
Не вернуться за стіл ні молоді ні гості на столику – галузка жимолості піна від капучіно й запах трав стежки й дороги і книжки й полиці торішній дощ крізь вірш тобі пролився і місяць хтось як яблуко зірвав
05.08.23 | | Дискурси
Як тільки бузок розквітав, його нещадно ламали. Але із запахом ніхто не міг впоратися. Була в тому задушливому запахові бузку відчайдушна впертість, зрідні завзятій боротьбі...
22.07.23 | | Дискурси
Яффо, де, як у цілому нашому бутті, все переплелося: усе, що являє нам неспинний рух нашого космосу
15.07.23 | | Дискурси
Що б ми не говорили про Єрусалим – сакральність місця буде завжди...
01.07.23 | | Дискурси
Халова. Це слово з мого дитинства, коли за солодощі нам правили хліб, посипаний цукром і змочений водою, чи навіть молодий цвіт акації
03.06.23 | | Дискурси