Василь МАХНО

П'ятдесятисемирічний вайлуватий Дмитро Попадин винаймав однокімнатну хрущовку в будинку біля залізничної колії... Оповідання
13.07.24 | | Дискурси
У бабок очі – трилітрові бутлі. Прописано для них у кожній букві уздовж водойм дірявити повітря
29.06.24 | | Дискурси
Поети приймають у спадок країну і мову такими, якими вони є, і по собі залишають їх зміненими. Здається, що й Шеймасу Гіні вдалося щось змінити
22.06.24 | | Дискурси
Литва видалася країною суцільної поезії. Тут поезія, наче доісторична комаха, застигла у колись в’язкій, а тепер скам’янілій бурштиновій смолі...
08.06.24 | | Дискурси
–о дванадцятій плюс-чи-мінус– на вузенькій вуличці, як мізинець, коли проминуть і весни, і зими, коли повернеться князь і доп’ють поети.
01.06.24 | | Дискурси
Як студентки перед семестрами – сім кульбабок в зеленій траві – що обмінюються есемесками й невідомо що в них в голові.
11.05.24 | | Дискурси
Перевізники – напоготові.       Ключники – напоготові. Вічні питання. Вічні невідповіді. Постійна невідповідність      наших слів й космосу.
27.04.24 | | Дискурси
стрибай з розгону в річку–пливи човном–                   Тільки біжи.                   Тільки живи,                   мій брате.  
20.04.24 | | Дискурси
І якщо все одно, якою мовою віддаються накази в українському війську, то чому слово паляниця виявляло ворожих солдатів, що ховалися – заблудлі й перестрашені – у перші місяці війни?
13.04.24 | | Дискурси
Війна, розв’язана імперською Росією, змінила семантику українських слів та, як наслідок, – нашу поезію, її символіку та знаки.
06.04.24 | | Дискурси