Василь МАХНО

все минається в світі: вірші й рядки тінь жіночого тіла – весняні струмки і   династія   Танська      і   їхня   держава     
27.08.22 | | Дискурси
коли засвітивсь мов ліхтар палац а Ду Фу вписали в придворні поети небокрай багрянцем палав...
20.08.22 | | Дискурси
в серпневих сутінках – томиком Ду Фу папір із рижу всотує строфу тріпоче вітерець—                         немов шовки наложниць
13.08.22 | | Дискурси
Береги, які долає кожен з нас – чи поетичні, чи життєві, – сприймаються як рух у напрямку від втрати до набутку...
06.08.22 | | Дискурси
Ми живемо у світі площин із дивовижним перетином різних точок. Це важко збагнути, бо структура Всесвіту не зовсім проста штука...
30.07.22 | | Дискурси
Дідо обходжував сливку, наче збирався з нею одружуватися. По ньому наш сад, зрозумівши, що покинутий напризволяще, через певен час залишив нас. Помандрував услід за дідом
23.07.22 | | Дискурси
Борхес казав, що перехід із райського саду Вітменових віршів до жалюгідної хроніки його життя навіює нудьгу. Мені – ні
16.07.22 | | Дискурси
Кожного року, коли кропива вбиралася у білосніжну кашку цвіту й розпрямляла свої гінкі стебла, то подібна була на панну молоду у вельоні, так наче надходила пора кропив’яних весіль
09.07.22 | | Дискурси
Яструби кружляють над дорогами, містечками, пагорбами, черкаючи крилами безмежні горизонти і чекаючи на своє місце у нових віршах новітніх поетів
02.07.22 | | Дискурси
Доступність можливостей фіксування навколишніх подій та почуттів розмиває високу естетику візуалізації світу, розплітає полотно мистецтва на окремі нитки
25.06.22 | | Дискурси