Згадуватиму потяги, якими їздив у різних країнах, і фільми, які колись передивився, бо відчувши себе пасажиром, ти знаєш, на якій станції потрібно виходити
Хіба людська психіка здатна підкоритися усвідомленню, що завтра твою країну спустошать, а родину розстріляють? Чомусь завжди хочеться оптимістичнішого вирішення.