(Лист до редакциї.)  

Тїснїйший Комітет Краєвого Шкільного Союза "Рідна Школа" у Львові скликав був по думці §6-ого реґуляміну засїданє Ширшого Комітету на 30 червня с. р., щоби зложити звіт зі своєї дїяльности за час від послїдних нарад Ширшого Комітету і засягнути вказівок на будуче. Одначе з огляду на те, що задля ріжних перешкод назначені наради не могли відбути ся (вступні іспити, сокільсько-сїчовий здвиг і т.

— "Най з Богом спочиває".   — "Най ї Господь дарує всї провини і дає легке царствованє".   — "Най си хоць теперки відпочине".   — "Тай набідила сї вона, набідила. Не мала чісу кришки сухого хлїба зїсти".   — "Що вона сї лиш тої сьвітої земленьки надвигала і накопала. Чи зима чи лїто а все: копай та гепай тов біґов — аж ти пічінки відлїтають. Тай нїхто ти не поможе".   — "Ой нїхто".   — "Він — як вісохла риба, углухла по сьвітї ще го лиш ґидик водит та тьигає. І то вже не довго".

І.   Появила ся сьвіжо у Львові обємиста книжка п. з. "Нїмці в Галичинї, їх історичний розвиток й теперішне положенє".*)   Книжка ставить собі мету дати вірний образ нїмецького житя в Галичинї з усїми його ясними і темними сторонами. Книжка дуже інтересна, основана на богатім материялї, писана з нїмецькою солїдностю, ясна і вичерпуюча. Призначена передусїм для Нїмців, — але потрібна і цікава для кождого, хто хоче основнїйше пізнати житї Галичини, а також — навчити ся новочасних методів праці, переведених і випробованих на нашім ґрунтї.

І.   Під впливом подїй і заграничної і внутрішної полїтики що-раз більше виясняєть ся, що в Габсбурській монархії стає конечна перебудова полїтичного устрою. І рівночасно що-раз більше зарисовують ся дві концепциї перебудови: одна, яку слушно можна назвати австрийською, і друга, яку треба назвати сепаратистичною, а з огляду на те, що її заступають головно Поляки, — польською.  

Зі столїтним ювілеєм Тараса Шевченка зійшов ся не лиш в однім році, а також в однім місяци 50-лїтний ювілей українського театру в Галичинї. Дня 29. н. ст. марта 1864 р. відбула ся у Львові в сали "Народного Дому" перша вистава першого за почином Юлїяна Лаврівського зорґанїзованого в Галичинї драматичного товариства українського театру.  

 

 

В кн. VI. "ЛНВістника" за сей рік появила ся чергова статя п. Іgnotus-a п. з. З австрийської України: В сїти лєґенди, в якій українська полїтика в Австриї за останних пять лїт (1908 до 1912) зустрінула ся з дуже різкою критикою.

Громадї під розвагу.   І.   Містячи уваги одного із наших старших діячів на дуже актуальні теми нашого публичного житя, отвираємо рівночасно дискусию про порушені шан. Автором справи. — Ред.