I.   — Чого ти все сумуєш, Левку? чого плачеш? Жаль за домом? Тьфу! плюнь! Дивись, і у мене дім, а ще й якій дім! і менї жаль було, та тепер уже все одно.   — Чого я сумую? Чого не дав би я, щоби минула ся та журиця, щоб забув я на дім, на матїр, на село та на..   — На дївчину! Правда, що згадав?  

І.  

Rocznicza urodzin Jego Cesarskiej i Królewskiej Mości panującego nam najmiłościwiej Monarchy, jest dla ludów Austro-Węgier złączonych z Tronem i z Najw. Dynastyą nierozerwalnemi a serdecznemi węzłami wierności i miłości, jednem z tych uroczystych świat, które dają im radośną sposobność wynurzenia najpoddańszych uczuć przepełniających wierne ich serca.

[Де-що про наші селяньскі відносини.]   І.  

[Бучацкій автор "Листів з всхідної Галичини" в Przegląd-ї о "сентіменталізмі польскім" і о ґенезї українофільства, о народовцях в Галичинї та их цїлях.]  

  ["Червоная Русь" против "Дѣла" в оборонї "язичія".]   "Червоная Русь" в ч. 161 і 162 дуже "збѣснувалась" нашою приміткою до Конкурсу Бурси св. О. Николая в Станіславові, де ми строго скритикували "язичіе" того Конкурсу і "язичіе" се назвали скандалом, якого би у нїякого инчого цивілізованого народу не могло бути.  

(Оповіданє.)   Я з чемности кажу, що се не цїкаве. Хто хоче любови і любовних шептів, най тут і урве, бо дальше нудне. Найда нїколи в місяць не вдивляв ся, зір не числив, з любови не стріляв ся і моди не знав.   Він не любив нїкого в житю, крім свого пана, і хоч єму одному вік прослужив вірно, послїдні днї єго житя могли-б не одному стати за науку. Закінчив він марно, бо під чужим плотом...  

(З историчних студій)   1. Зельман — верховний бог Галичини і Поділя.  

  маємо сегодня занотувати два интересні факти. Першій стоїть в звязи з висланою рускими женщинами петицією до ради державної о заснованє бодай одної жіночої ґімназії в Галичинї і о допущенє женщин до студій університетских, — а другій факт — се літературна участь кількох наших женщин в альманаху з творів жіночих під заг. Dla głodnych, виданого у Львові заходом товариства ощадности жінок.  

Вь "Дѣлї" була вже згадка про виставу рільничо-промислову, котра 15 мая с. р. буде отворена у Відни, в котрій призначені окремі віддїли для домового промислу всїх країв коронних Австрії, яко окремого способу заробкованя людности рільничої. Згадано було також рівночасно, хто з галицких виставцїв візьме участь в виставі, а именно, хто представить взірцї промислу домового руских селян.