Ще не виступила була наша партія, а вже люде добрі стали про неі говорити. "Діло" перше, не дозволившися господарів, подало звістку про приватний зйізд радикалів та ще й назвало по імю трох участників зйізду: дра Т. Окуневского, дра Даниловича та Іл. Гарасимовича, — що вже зовсім неделікатно.

  У Львові, дня 20 н. ст. жовтня 1890.   Вчера подали ми в повній основі "проґраму руско-україньскої радикальної партiї", — нинї-ж скажемо про неї кілька слів від себе.   Прочитавши сю проґраму, можна сміло приложити до неї нашу пословицю: голосні бубни за горами, а з-близька — звичайні тарабани.  

  І.  

Ніч ясна, тепла, літна. В маленькім місточку, котре повстало через рух фабричний, стоіть при дорозі красний дім заможного панства, відділений від гостинця низенькими штахетами, за котрим перед домом шарієся, від блеску вікон і блідого світла місяця, зелений травник з прехорошими щепленими рожами і всякими прикрашуючими низькими квітами. На протів низенький старий домочок з відповідним до себе обгородженьом, з городчиком, на два кроки завдожки, рівно з домом, з маленькими кльомбиками, на котрих з помежи буряну виглядає самосійний огородовий мачок. Там ясно ту темно, там гамір, ту тихо.

I.   — Чого ти все сумуєш, Левку? чого плачеш? Жаль за домом? Тьфу! плюнь! Дивись, і у мене дім, а ще й якій дім! і менї жаль було, та тепер уже все одно.   — Чого я сумую? Чого не дав би я, щоби минула ся та журиця, щоб забув я на дім, на матїр, на село та на..   — На дївчину! Правда, що згадав?  

І.  

Rocznicza urodzin Jego Cesarskiej i Królewskiej Mości panującego nam najmiłościwiej Monarchy, jest dla ludów Austro-Węgier złączonych z Tronem i z Najw. Dynastyą nierozerwalnemi a serdecznemi węzłami wierności i miłości, jednem z tych uroczystych świat, które dają im radośną sposobność wynurzenia najpoddańszych uczuć przepełniających wierne ich serca.

[Де-що про наші селяньскі відносини.]   І.  

[Бучацкій автор "Листів з всхідної Галичини" в Przegląd-ї о "сентіменталізмі польскім" і о ґенезї українофільства, о народовцях в Галичинї та их цїлях.]  

  ["Червоная Русь" против "Дѣла" в оборонї "язичія".]   "Червоная Русь" в ч. 161 і 162 дуже "збѣснувалась" нашою приміткою до Конкурсу Бурси св. О. Николая в Станіславові, де ми строго скритикували "язичіе" того Конкурсу і "язичіе" се назвали скандалом, якого би у нїякого инчого цивілізованого народу не могло бути.