Мир в Господі і наше Архиєрейське благословенє!
Преважна, Дорогі, хвиля. Ведеть ся війна поміж нашим Цісарем і Царем Москви. Війна веде ся о нас, бо московський Цар не міг того стерпіти, що в Австрийській державі маємо свободу віри та народности: хоче нам видерти ту свободу, закувати в кайдани. В нашім війску сто тисяч наших дїтий — вірних нашому Цісареви — йде в бій за нашу долю. Йдуть у бій за сьв. нашу Віру, боронять сьвятости родинних огнищ, боронять перед ворогом нашого добра, ваших сїл і ваших хат. Наше війско побіджає, але лютий ворог не спить. Не може нашої сили перемогти силою оружя, взяв ся на способи: хитрощами, ложию, зрадою хоче до зради побудити наших бідних людий. Вовк одїває ся в овечу шкіру. Ворог удає приятеля, та прелесними словами — як рибу на вудку — хоче брати у неволю темних і збаламучених. Нещасний, хто його послухав, впадає в темну безодню зради. Ворог розкидає по краю ложне письмо, в якім надуживаючи сьвятих слів, і молитов, єретик удаючи монаха, сьміє Божим іменем розрішати наших людий від присяги вірности для нашого Цісаря. З відкиж мав би таке право? Яка то безлична лож і сьвятотаство собі приписувати Божі права! Таке злобне сьвятотаство може лиш лютий ворог піддавати нашому народови. Присяга вірности сьвято обовязує для Божої волї та з Божого закона.
Іменем Божим яко ваш Митрополит і Душпастир заклинаю Вас, не принимайте юдиної ради, не слухайте тих, що хотять Вас закувати в кайдани; не слухайте голосу ложних безбожників, що сьміють намовляти Вас до зради Цісаря, Вітчини, Віри.
Зрадою була би кожда поміч дана ворогам або й зрадникам, а зрада то злочин, який стягає страшну кару від Бога і від людий. Нехай Вас Всевишний Бог стереже від всякого кроку, яким Ви ворожим війскам помагали би, або своїм шкодили, або зраду покривали, та помагали зрадникам.
Заховуйте супокій. В Божих руках наша доля; без Божої волї й волос з голови не спаде. В Бозї наша надїя і наша сила. В огни сеї страшної війни виковує ся красша для нас доля. Ми з Божої волї злучені з австрийською державою і династиєю Габсбурґів; спільна нам доля і недоля; коли війско нашого Цісаря побідить, — а з Божою ласкою побідить — чекає нас красша і лїпша будучність.
До крови будьте вірними Цісареви. Будьте вірними дїтьми нашого славного народа. Будьте вірними сьвятій нашій прадідній Церкві. А в тяжких хвилях болю і жертви, нехай Боже благословенє і Божа ласка буде з Вами: въ имѧ Отця и Сына и Св. Духа. Аминь.
Дано у Львові 21. Серпня 1914 при нашім Катедральнім Храмі св. Юра.
(печатка)
Андрей, Митрополит.
[Дїло]
26.08.1914