По дорозї в Галичинї.   Кождий з нас знає дуже добре, що Москалї пішли на Буковину і Галичину, щоби забрати нас всїх Українцїв під свою "опіку" і приступити до утвореня 90-мілїонового "русского" народу. Сумнїваю ся, чи Москалї зачали би таку завзяту війну на житє і смерть з Австриєю, як би в Галичинї і Буковинї не мешкали Українцї, а приміром Нїмцї або Мадяри.  

Переходовий стан річей, витворений тимчасовим занятєм деяких округів східної Галичини з її столицею Львовом і північної частини Буковини, Росія використовує передовсїм для того, щоб знищити українську націю в сїм огнищі її розвитку, зруйнувати самі підвалини сього розвитку, викорінити український елємент.  

Задушні дни, яких нїколи Не було й може не буде. Могили скрізь лягли по поли І жаль, як гураґан, гуде.   Як чорна хмара люд в жалобі Спішить на кладбище. Вінки Складають на коханім гробі Сироти, родичі, жінки.   — — — — — — —   А кільки їх лежить там нинї В калюжах крови, без вінків, Як тїї дуби в Верховинї, Котрою гураґан летїв.   Нема кому їх нарядити, В далеку виправити путь, Лиш вітер хоче заводити,

Подъ такимъ заголовкомъ "Одесскій Листокъ" открылъ на своихъ столбцахъ анкету для выясненія прошлаго и нынѣшняго положенія въ Галичинѣ и обратился за разъясненіями прежде всего къ предсѣдателю отдѣленія Галицко-русскаго Благотворительнаго О-ва въ Одессѣ проф. П. Е. Казанскому.  

Слова піснї сповнились вірно і до слова. Гей, там на горі, зеленим Бескидом, Сїч іде, на Ужок і на Ясїнь, верхами, полонинами, плаями та облазами. І значить слїди свої теплою кровцею, сердешною кровцею цьвіту галицької України. І значить їх трупом московським, хижацьким, як колись Сїчове юнацтво ворожим трупом шляхи свої значило, слави шукаючи, волї добуваючи, з дороги нїкому не звертаючи, поганця під ноги топтаючи.   Гей, там на горі Сїч іде...  

І. 19 сентября бывшій галицкій уніятскій митрополить графь Андрей Шептицкій по распоряженію русскихъ властей вывезенъ изъ Львова вь глубь Россіи. Мѣра рѣшительная и въ то-же время вполнѣ справедливая, вызванная всей преступной дѣятельностью гр. Шептицкаго носившего, какъ бы въ насмѣшку, древнее историческое званіе митрополита галицкаго и кіевскаго...  

Мир в Господі і наше Архиєрейське благословенє!  

Сїчовим Стрільцям.   І.  

Гуцульщина.   Ми в гуцульськім клїматичнім лїтниску. Одних загнала сюди конечність поратованя здоровля, инших відпочинок вакацийний по цілорічній праці...   Та не судилось цілі вакациї тут перебути. З'явилась нота сербському королївству, не достаточна відповідь Сербії, мобілїзация. А все так якось скоро...   Пізний вечір. Понад верхами мандрує місяць. Такий ясний "обгороджений". Він певно щось віщує...  

Надходить важна історична хвиля. Важить ся доля держав і народів. Нічого не вдїяли всї зусиля дипльоматиї, щоби вдержати в Европі мир. Буря війни суне на Европу і нїщо її не спинить.   Суне отся буря передовсїм на держави, в склад яких входить український нарід. Український нарід належить до тих народів, на які війна і її наслідки наляжуть найбільше.   В таку хвилю нарід, що хоче жити, мусить мати одну думку і одну волю і ту свою волю перемінити в дїло, яке заважило би в істориї держав і народів.