Слова піснї сповнились вірно і до слова. Гей, там на горі, зеленим Бескидом, Сїч іде, на Ужок і на Ясїнь, верхами, полонинами, плаями та облазами. І значить слїди свої теплою кровцею, сердешною кровцею цьвіту галицької України. І значить їх трупом московським, хижацьким, як колись Сїчове юнацтво ворожим трупом шляхи свої значило, слави шукаючи, волї добуваючи, з дороги нїкому не звертаючи, поганця під ноги топтаючи.   Гей, там на горі Сїч іде...  

І. 19 сентября бывшій галицкій уніятскій митрополить графь Андрей Шептицкій по распоряженію русскихъ властей вывезенъ изъ Львова вь глубь Россіи. Мѣра рѣшительная и въ то-же время вполнѣ справедливая, вызванная всей преступной дѣятельностью гр. Шептицкаго носившего, какъ бы въ насмѣшку, древнее историческое званіе митрополита галицкаго и кіевскаго...  

Мир в Господі і наше Архиєрейське благословенє!  

Сїчовим Стрільцям.   І.  

Гуцульщина.   Ми в гуцульськім клїматичнім лїтниску. Одних загнала сюди конечність поратованя здоровля, инших відпочинок вакацийний по цілорічній праці...   Та не судилось цілі вакациї тут перебути. З'явилась нота сербському королївству, не достаточна відповідь Сербії, мобілїзация. А все так якось скоро...   Пізний вечір. Понад верхами мандрує місяць. Такий ясний "обгороджений". Він певно щось віщує...  

Надходить важна історична хвиля. Важить ся доля держав і народів. Нічого не вдїяли всї зусиля дипльоматиї, щоби вдержати в Европі мир. Буря війни суне на Европу і нїщо її не спинить.   Суне отся буря передовсїм на держави, в склад яких входить український нарід. Український нарід належить до тих народів, на які війна і її наслідки наляжуть найбільше.   В таку хвилю нарід, що хоче жити, мусить мати одну думку і одну волю і ту свою волю перемінити в дїло, яке заважило би в істориї держав і народів.  

(Лист до редакциї.)  

Тїснїйший Комітет Краєвого Шкільного Союза "Рідна Школа" у Львові скликав був по думці §6-ого реґуляміну засїданє Ширшого Комітету на 30 червня с. р., щоби зложити звіт зі своєї дїяльности за час від послїдних нарад Ширшого Комітету і засягнути вказівок на будуче. Одначе з огляду на те, що задля ріжних перешкод назначені наради не могли відбути ся (вступні іспити, сокільсько-сїчовий здвиг і т.

— "Най з Богом спочиває".   — "Най ї Господь дарує всї провини і дає легке царствованє".   — "Най си хоць теперки відпочине".   — "Тай набідила сї вона, набідила. Не мала чісу кришки сухого хлїба зїсти".   — "Що вона сї лиш тої сьвітої земленьки надвигала і накопала. Чи зима чи лїто а все: копай та гепай тов біґов — аж ти пічінки відлїтають. Тай нїхто ти не поможе".   — "Ой нїхто".   — "Він — як вісохла риба, углухла по сьвітї ще го лиш ґидик водит та тьигає. І то вже не довго".

І.   Появила ся сьвіжо у Львові обємиста книжка п. з. "Нїмці в Галичинї, їх історичний розвиток й теперішне положенє".*)   Книжка ставить собі мету дати вірний образ нїмецького житя в Галичинї з усїми його ясними і темними сторонами. Книжка дуже інтересна, основана на богатім материялї, писана з нїмецькою солїдностю, ясна і вичерпуюча. Призначена передусїм для Нїмців, — але потрібна і цікава для кождого, хто хоче основнїйше пізнати житї Галичини, а також — навчити ся новочасних методів праці, переведених і випробованих на нашім ґрунтї.