Проходжую ся по парку в санаторії Р.   Тут і там видко громадку вояків, реконвалесценти, мовляв, що вертають ся до здоровля.   Дивлячи ся на їхнї дари воєнного блага, мимоволї мусиш поважнїти.  

Супроти російської офензиви над Золотою Липою.   На підставі відомостий від учасників і очевидцїв можемо подати отсе кілька близших подробиць про участь українських сїчових стрільцїв у відпираню російських наступів над Золотою Липою в послїдних днях с. м. — Ред.  

Львів, 9 вересня 1916   Завтра, коли се число нашої часописи буде в руках українських читачів минуть два роки від того дня, коли перша сотня українських сїчових стрільцїв вийшла в поле.  

У вістнику державних законів оповіщено цїсарський розпорядок з 28. серпня с. р. в справі воєнного додатку до безпосередних податків і в справі передавненя безпосередних податків. Сподївана наслїдком того розпорядку надвижка доходів в квотї около 310—320 мілїонів кор. з підвисшенєм почтової і зелїзничої тарифи забезпечить сплату відсотків дотеперішних воєнних позичок.   До підвисшеня безпосередних податків вибрано форму додатку, чим задержано незмінену податкову систему. Вільними від податку остануть ся податки: домово-чиншовий, домово-клясовий і податок від платень.

Пожовкле листє опадало з дерев, осїнний вітер гнав далеко по полї. Оловяні хмари оповили світ, а дрібний холодний дощик зрошував напів нагі дерева.   По верхівях гір світїв вітер, а між галузками дерев крив ся денеде чорний ворон і часом сумно кракав.   Якось дивно виглядали наші молодцї у зеленковатих строях.   Тут природа жовкне, паде, завмирає і гине. А наші зеленковаті — мов би природа з весною убирає ся у зелень. Позачічкувані у червону ґеорґіню і білі астри, які нагадували червону кров на білому тїлї.  

Рівно рік тому, а саме дня 27 (14) серпня 1915 р., депутація українських громадських дїячів, зложена з дд. С. Русової, Ф. Матушевського та члена до Державної Думи від Київа С. Іванова, мала авдієнцію у російського мінїстра просвіти ґрафа Іґнатєва та вручила йому широкий меморіял про шкільництво на Українї.

Відень, половина серпня 1916.  

Львів, 23 серпня 1916.  

Володимир Волинський, 15. серпня.   Не перший раз вибирав ся я на села в володимирськім окрузї, але такої смішної подїї ще не пережив, як та, що ось опишу. Смішна ся пригода, але й важна, бо зміцнила моє переконанє про довірє місцевого українського населеня до нашої армії, і думаю, дасть таке понятє й читачам.  

Могутнїм і переконуючим голосом перестороги Нїмеччини перед російською небезпекою являєть ся книжка Акселя Шмідта п. з. "Кінцева ціль Росії" у збірці "Російська небезпека".