(Вражіння).   — "На небі зірка ясна засяла і ясним світлом сіяє"...   Місяць роскішно виплив зза хмар і так любо-любо заглядає кождому в очі, в кожде віконце, в кождий закуток...   Так багато-багато нагадує такий вечір...  

  Редакція нашої часописи звернула ся до цїлого ряду українських полїтиків з Галичини й Буковини з прошеннєм дати до різдвяного числа часописи статї на тему про сучасне положеннє української справи й вигляди на будуче. Надіслані у відповідь на наше прошеннє статї містимо в сїм і найблизшім числї:     Граф Чернїн — граф Клям-Мартінїц.  

(Картка з записника).   Шостий місяць сидїв я на альпейських скелях. Мав свій барак, де крім мене мешкало ще двох товаришів. На Новий Рік лишили ся ми вдома, хоч запрошено нас у доли, в товариство. По полуднї волочили ся на скелях, а ввечері один сидїв і читав, а другий щось підспівував, коло ½9 год. опинив ся в "ліжку" й читав якусь книжку.  

Статя з кругів С. В. У.  

Нїкому може не доводить ся з більшою трівогою стежити за змаганнями осереднїх держав примусити своїх противників до миру, як тій полїтичній течії в українськім народї, що принципіяльно узнавала й узнає за найвідповіднїйшу для інтересів українського народу тїсну злуку з осереднїми державами Европи, а волю України добачує в часї війни як наслїдок воєнного розгрому Росії, що довів би до окупації української території військами згаданих держав.  

Третий рік світової війни, який перечеркнув неодну рахубу людську, наводить на нас сам собою думу про конець і вислїд війни та про українську справу. У оптичних лїнїях української справи не доконав він нїякої зміни.   Визволенє поневолених народів! Визволенє українських областий від чужого володарства та сотворенє державно-прівних орґанїзмів із самоуправою українського народу! Таке було головне домаганє української політики, підношене від часу вибуху війни; завсїди мало воно характер чистий, а не двозначний супроти монархії Габсбурґів.  

Полїтичний огляд.   Вже півтретя року стоїть Европа в воєннім огнї. Всї зусилля воюючих держав спрямовані назверх до того, щоб виграти війну, отже виставити як найбільшу спільність жовнїрів і мунїції; в серединї, щоб перетривати війну, отже видобути з суспільности як найбільше господарсько-творчих сил і найбільше відпорности супроти всїх тих небезпек, які грозять воюючим державам не тільки на полї боїв з боку ворога, але і в краю зі сторони всїляких духових і матеріяльних чинників, що впливають на суспільність.  

З війскового становища.   Війска воюючих великих держав стоять напроти себе в довгих лїнїях із забезпеченими крилами, вкопані на боєву віддаль. Тому, що можливі відвороти легко можуть мати сумні наслїдки, за боєвими лїнїями приготовляєть ся кілька добрих оборонних лїнїй, де можна потім опинити ся.  

Стратеґічна проблема антанту.     "Frankfurter Zeitung" розглядає проблєму, за яку йде тепер спір в західних державах антанту, а caмe, де антант повинен шукати, то значить, де він може знайти корисне для себе рішенє війни: на заходї чи на сходї.   Для середної Европи відповідь на таке питанє ясна: Гінденбурґ, ставши шефом ґенерального штабу нїмецької армії, розпочав офензиву проти Ромунїї й осягнув уже великий успіх.  

Мінїстерство внутрішних справ унормувало нарештї рескриптом з дня 30. лютого с. р. ч. 60745 заосмотренє виселених. Унормованє підпомоги виселених не наступило в цїлости по думцї бажань нашої репрезентації і інтересованих — але перший крок в сїй справі вже зроблений, а тепер буде задачею нашої репрезентації і самих інтересованих поробити дальші стараня, щоби відносини виселення упорядковано так, щоби вони зробили ся можливими для виселенцїв.   Покликаний рескрипт обнимає всїх виселених — тих, що самі добровільно виїхали з загроженого терену, як і примусово евакуованих.