(Уваги з приводу анкети).     Один з очевидних вислїдів сеї всесвітньої війни у відношенню до української справи є той, що протягом війни та у звязку з нею признано нарештї її міжнародньо-полїтичне значіннє. Під сим оглядом ся війна безперечно є свого роду часовим рубіконом в історії відношення европейського світа до української проблєми. До її вибуху культурний світ, оскільки мав нагоду цїкавити ся чи реаґувати якось на українську справу, робив се здебільшого зовсїм теоретично й академично.  

Арештованє Українцїв у Львові під російським наїздом    

В своїм письмі до сенату дня 22 сїчня сказав Вільсон між иншим: "Рівність націй, на якій має оперти ся мир, коли він має бути тривкий, мусить бути рівністю прав. Взаємні запоруки не можуть нї виразно признавати нї мовчки містити в собі ріжницї між великими й малими, між могутнїми й слабими народами. Право мусить опирати ся на спільній силї, а не на індивідуальній силї націй, від спільного дїлання яких мир залежатиме.

Памяти погибших інтелїґентів  

Нам прислано отсю відозву:  

Гутірка.   Навіть у людини, найбільше в жорстокостях війни отупілої або притисненої в "Hіntеrland-ї" всякими страхітями істнованя, слова "Святий вечір" наносять на леди, якими тепер душа обросла, теплий Ґольфштром лїрики. Знаю людий, які боять ся сей один вечір бути самими, хоч поза ним не шукають гурту. Є і такі, яким не страшно лиш раз тодї доторкати ран, згадувати давно похоронені імена, мимо того, що з правила не оглядають ся поза себе, щоб не попасти в круговорот особистого терпіня, яке губить змисл для почувань загалу.  

Протест до Вільзона проти поневоленя України Росїєю. — Заява краєвого маршалка Галичини перед цїсарем і український нарід. — Не відокремленє Галичини, тільки утворенє українського коронного краю. Домаганє скликаня парляменту. — Справа втїкачів і евакуованих.   Комунїкат.   Відень 10. лютого 1917   В четвер і пятницю, 8. і 9. с. м., радила в повнім складї під проводом голови Ю. Романчука Українська Парляментарна Репрезентація.  

Спомини.   Вступ.   "Є ріки, що мають імена, ширші від берегів своїх, глибші від своїх ложищ і більше рвучі нїж їх спад. До таких рік належать напр. Йордан і Березина: над першим вічно стоятиме в уяві людства хрест з Розпятим, а над другою ходитиме по ночах у мряцї таємничий дух тамбура Великої Армії, що потонула в її окрівавлених болотах і филях..."  

Наради членів Ширшого Народного Комітету і мужів довіря української національно-демократичної партії.   Нинї розпочали ся у Львові в сали товариства ім. Лисенка наради членів Ширшого Народного Комітету і мужів довіря української національно-демократичної партії. Явило ся — мимо важких відносин комунїкації — на наради коло 150 учасників із всїх незанятих українських повітів. З парляментарних послів приїхали пп.: д-р Кость Левицький, Сїнгалевич, Онишкевич, Колесса, Голубович, Цегельський, Будзиновський.  

На велику небезпеку українства для Росії вказує кількома наворотами проф. др. Павло Рорбах у своїй книжцї "Свідоцтва самих Москалїв". Отсей титул книжки показує, що Рорбах опираєть ся у своїм викладї на свідоцтвах саме тих, що добачують згадану небезпеку українства для Московщини.