У вістнику державних законів оповіщено цїсарський розпорядок з 28. серпня с. р. в справі воєнного додатку до безпосередних податків і в справі передавненя безпосередних податків. Сподївана наслїдком того розпорядку надвижка доходів в квотї около 310—320 мілїонів кор. з підвисшенєм почтової і зелїзничої тарифи забезпечить сплату відсотків дотеперішних воєнних позичок.
До підвисшеня безпосередних податків вибрано форму додатку, чим задержано незмінену податкову систему. Вільними від податку остануть ся податки: домово-чиншовий, домово-клясовий і податок від платень.
Додаток до доходового податку і спеціяльного зарібкового податку є степенований після видержливости податників. Вільний від додатку є найменший обовязаний до податку дохід до 3000 кор. Додаток починаєть ся при доходї 3000 кор. і виносить 15%, а зростає постепенно о 5% аж до 70% при доходї 64.000 до 76.000 к. включно. При доходї понад 10.000 до 14.000 к. виносить додаток 30%, при доходї 32.000 до 40.000 кор. 50%. Починаючи від 70.000 додаток постепенно зростає о 10% і при доходї над 140.000 до 200.000 доходить до 100%. При доходї понад 290.000 додаток виносить 120%.
Додаток до спеціяльного зарібкового податку зростає постепенно до повної квоти звичайного податку. Від загального основного додатку 20% вільні є лиш державні підприємства і австро-угорський Банк. Для заробкових стоваришень, яких закладовий капітал пересїчно опроцентовуєть ся висше, як 6% заводить ся додаток в міру рентовности у висотї 30—80%.
При загальнім заробковім податку додаток для тих, що належать до кляси 3. і 4., устійнено у висотї 60%, для тих, що належать до кляси 1. і 2., у висотї 100%. Анальоґічне степенованє заведено для оподаткованих, які стоять поза континґентом.
Податки: ґрунтовий, рентовий і оплати від тантієм допускають тільки пропорціональний додаток.
Обставина, що воєнні додатки є застережені державі, а не стануть основою до виміру додатків в хосен інституцій самоуправи, відповідає цїли додатків.
Окремі накази заплати будуть виготовлені тільки до додатку, виміреного після рентовности, бо його висота независима від обставини, яка не рішає про вимір звичайних податків. Инші воєнні додатки будуть виказувані в платничих наказах до звичайних податків. Однак о скільки за рік 1916 вже наступив вимір податків, то обовязаний до плаченя мусить сам собі обчислити додаток і заплатити те, до чого буде візваний дорогою оповіщеня.
Починаючи від податкового року 1917 плаченє воєнних додатків має наступати в реченцях плаченя звичайних податків, о скільки вимір не наступив після наказу з попередного року. Що до воєнного додатку за р. 1916 з огляду на спізнений час установлено окремі реченцї платности, ріжні після роду податку.
Цїсарський розпорядок постановляє, що лїта 1914—1916 не вчислюють ся до реченця передавненя що-до виміру і побору безпосередних податків.
Дохід з воєнних додатків обчислено на округло 200—210 мілїонів К. З того припадає 42 мілїони на ґрунтовий податок, 29 на загальний податок заробковий, 39 на спеціяльний податок заробковий, 12 на рентовий податок, на оплати від тантїєм 3 мілїони, а на доходовий податок 84 мілїонів К.
Дальший цїсарський розпорядок підвисшає стемплеві і безпосередні належитости з виїмком тих належитостий, які управильнено в минулім роцї. Сподївана надвижка доходів з того жерела виносити-ме яких 70 мілїонів К.
Заведене цїсарським розпорядком підвисшенє в справі податку від тоталїзатора принесе около 2½ мілїона К. Цїсарський розпорядок від сїрників і запальничок установляє 2 сотиковий податок за нормальне опакованє, в якім містять ся не більше, як 60 запалок без сїрки або 90 сїрчаних. Запальнички будуть оподатковані в міру ваги по 50 с., 1 К. і 3 К.
[Дїло]
03.09.1916