Пауль Целан. Від порога до порога. Поезії. Переклад з німецької та післямова Петра Рихла. – Чернівці: «Книги – XXI», 2014. – 132 с.    

  Володимир Кучинський – режисер, засновник та художній керівник Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, лауреат низки національних та міжнародних літературно-мистецьких премій. У театрі Курбаса здійснив понад двадцять постановок. Викладав у театральних школах США та Польщі, зараз веде акторський та режисерський курси при Львівському національному університеті ім. Івана Франка. З Володимиром Кучинським ми говорили про особливості улюблених авторів, важливість перекладу та потребу нової драматургії в Україні.  

Свого часу він написав «Українсько-російський словник» (збірка віршів) і заявив про себе, як про одно з найцікавіших молодих поетів українського Сходу. Народився, мешкає і працює на металургійному заводі в Макіївці Донецької області. Крім того є засновником Донецького Слему. Учасник великої кількості мистецьких заходів по всій Україні. Цьогоріч вийшла перша прозова книжка автора «Десять слів про Вітчизну», яка, в свою чергу, запозиціонувала його як одного з найцікавіших молодих прозаїків.

Віра Шевченка, за словами Леоніда Білецького, «ішла в парі із рівнем його свободи і свободою його Нації». На схилі радянської доби, коли «тінь свободи» поволі набувала національно-державних форм, зі скрипом почали відчинятися двері спецфондів, а звільнені з ув’язнення часописи з характерним червоним написом «националист. изд.» відкривали водночас двері у світ оригінальних мистецьких ідей та історіософських візій.

  У житті Назарія Заноза є три виміри: письменництво, журналістика і музика. Він вірить у силу слова, людську багатогранність і у рідне місто Теребовлю, звідки повсякчас черпає натхнення. Віднедавна Назар мешкає в Івано-Франківську – він став цьогорічним резидентом «Станіславського феномену». Молодий письменник розповів про те, як у ньому вживаються робота, захоплення й покликання, а також про магію галицьких містечок, де народжуються українські культурні явища.  

  Для більшості українських читачів ім’я Тадеуша Ружевича, на жаль, говорить небагато. 7 травня у львівській книгарні «Є» зібралися люди, небайдужі до творчості видатного польського поета, прозаїка, драматурга, щоб вшанувати його пам’ять.   Tadeusz Różewicz, Dusseldorf, 1993. © Elżbieta Lempp.  

У квітні молода львівська письменниця Галина Рис презентувала у книгарні «Є» та  дитячих бібліотеках міста свою нову книжку «Подорож до Котанії». У цій казковій повісті оповідається про пригоди кота Мяуслава, який жив у скульптора, що підібрав його ще кошеням. Не дивно, що й сам кіт зацікавився мистецтвом і полюбив малювати. Проте одного разу Мяуслав потрапляє до країни котів, де знаходить своїх батьків – короля і королеву Котанії. Звісно, спершу головний герой тішиться тому, що знайшов тата й маму, і що він – королівської крові.