За Ґадамером, актуалізація слова веде до активізації всієї мови, а остання може сказати про все. Тому книжка про культурну самобутність Тисмениці розпочалася із пригадування слів, які спонукали реконструювати те, що за ними стояло.

Графомани надзвичайно беручкі й агресивні, завжди готові відгукнутися на потреби дня. Вони комфортно чуються, коли пристосуванство, маніпуляція, обезцінення слова вибудовують новітній синонімічний ряд. Боротися з ними неможливо, ігнорувати – також.

Цей роман читають нині як книжку про жіночу автономію, про ціну, яку жінка платить, щоб усвідомити себе не дружино-мамою-господинею, а людиною, читають як високохудожній  феміністичний маніфест. Цілком підставово.

Середовище існування постійно нагадує про себе — звуками, словами, схемами пересувань. Властиво, мова й простір пов’язані тісно, й одне з перехресть, де їхній зв’язок проявляється найчіткіше — література.

Між 1 та 5 листопада 1944 року Греко-Католицька Церква прощалася з митрополитом Андреєм Шептицьким. Науково-популярне видання «На скелі віри» називають книгою-епохою. Це перша спроба подати історію Української Церкви в документах, матеріалах та ілюстраціях.

Це не ще одне видання про пропаганду, маніпуляції та фейки і не спроба описати  інформаційні війни. Це про те, як пропаганда прагне сформувати наші найглибші думки та почуття — ще до того, як ми встигнемо вдатися до опору

«Червоні хащі» – книжка про людяність, про вміння залишатися собою навіть у найбільш безнадійних обставинах. Також це текст про стосунки між людьми, вміння вибудовувати ці стосунки, вміння бачити і пробачати іншим те, що важко пробачити навіть самому собі.

«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори.

Цирцея не хоче належати до тих, серед кого народилася і виросла, вона відкидає ідею фатуму і призначення, вона спростовує свою «божественну природу», щоб згодом підважити і «жіноче буття», ширше – вона протистоїть тому, щоб біологія/фізіологія визначала її долю.

Пісня на його слова «Намалюй мені ніч» стала не просто джазовим хітом, а одним з символів шістдесятництва, того руху українського спротиву русифікації, до якого письменник був належний своєю багаторічною активною творчістю.