Підійшло троє ромських малюків, питають «Ви збираєте гроші на війну?» І зі своїх кишень повитягували гривню-дві, кілька таких купюр, старший хлопчик кожну сестричку підняв, щоб вона могла кинути гроші в скриньку.

Цьогоріч виповнюється сто років від дня народження письменниці Іди Фінк, уродженки Збаража, яка пережила Голокост і в 60 років почала писати літературні твори на основі спогадів.

Сюжет з Марією Магдалиною показує нам, що християнство схильне стигматизувати жіночу тілесність. Та мені здається, якраз пізніші інтерпретації новозавітних сюжетів є набагато більш мізогінними, більш дискримінаційними стосовно жінки, ніж самі сюжети.

Химерна проза про трьох полярних ведмедів – пародія у кафкіанському сенсі. Усе починається з апофатичного самовизначення: ми, ведмеді – ми, не люди. Це роман-алегорія, не емігрантська, не соціальна і не екологічна проза; хоча може таки бути, що це насправді родинна сага.

Своїми «Любовними елегіями»  блискуче дебютував, безсмертними «Метаморфозами»  прославився, а за поему «Мистецтво кохання» був вигнаний із Риму.

Герої роману — донори-клони зроблені із людського матеріалу. Автор називає його словом «a possible», яке Софія Андрухович перекладає як «ймовірний/ймовірна я». Сенс існування клонів у тому, щоб бути донорами для справжніх людей.

«Якщо хочемо жити довго, то в нашій душі і в суспільному організмі мусить відбуватися постійна "повторюваність народжень", що компенсує ненастанну повторюваність смерті»

Ондатже досяг неабиякої майстерності розповідача, він все ще міркує про відповідальність того, хто розказує історії, але все ще не годен цій людині повірити,бере на озброєння авантюрні сюжети, з яких легко зробити цікаву прозу, а робить справжню літературу.

Збірка «Артерія» – цікавий приклад симбіозу сучасних технологій (використання QR-кодів як інструменту доповненої реальності поширилося й на структуру «Артерії»), поетичної майстерності й музичних інтроспекцій, котрими пронизані сторінки книжки.

Наша сучасність любить простоту, а складність часто не те щоб ігнорує, а вихолощує до цієї самої простоти. Але ж усе по-справжньому важливе насправді є складним.   Інґа Кейван. Тінь базальту. Тіло базальту .