Франціск питається – а що ж у вас свого, як не від Бога? Я запитую себе – що ж у мене мого, як не від нас, від дзядзя? Коли опускаюся у криницю пам'яті найглибше, то намацую оте ми.
Кожен Великдень у чудесний спосіб є нагодою оголити чисту правду про почуття, на яких все тримається. А тримається усе наше людське на жалі, на смутку, на тузі, на печалі, на сумі…
Базова тенденція нашої еволюції: кожен має право бути таким, яким ся вродив, яким ся зробив, яким собі хоче бути. І вчителі опинилися у пастці своїх добрих намірів
Мені вже не треба. Вже там набувся, навидівся. А як житимуть карпатські діти? Вся надія на вроджену схильність до модарства, адаптації до нового і ще новішого. Не забуваючи Довбуша
Здавалося, що я зауважив якісь важливі орієнтири і рятівні рекомендації. Хотів подарувати рецепт, вистражданий на власному тілі і власній свідомості, великого відкриття...
