Тарас Прохасько

Часом не можу згадати виразно чийогось лиця. Але руки… Ці потиски рук, здається, і є мною. Вони мене виліпили. Пам'ятаю усі.
24.07.25 | | Дискурси
Тої ночі, чекаючи, коли вивариться шмаття, я думав про те, за чим буду шкодувати, живучи у незалежній Україні, за чим буду шкодувати із есересеру.
10.07.25 | | Дискурси
З дитинства мені не бракувало оповідок про усіх прадідів і прабаб. Зовсім незнаною була тільки одна – мама мого незнаного діда, Анна...
17.07.25 | | Дискурси
Здійснення всіх бажань з цієї орбіти і абсолютна влада над найдорожчим. Над часом і приязню. І все нове і неочікуване – додаткові надбання, а не втрати того, чого не сталося
03.07.25 | | Дискурси
Неймовірна більшість людства вимінює свою долю на поступ цивілізації. Життя в такому разі є вже не випадковими трамплінами долі, а лижнею, прокладеною цивілізацією
26.06.25 | | Дискурси
Страх відходив поступово. Коли більшими порціями, а коли майже гомеопатичними. Найчастіше його забирали з собою різні усвідомлення. Це ціла історія...
19.06.25 | | Дискурси
Можна багато розповідати про те, що було, але ніяк не передати того, як плине час. Густина нічогості тривання визначальніша від всього іншого. І це є найбільшою безпомічністю культури
12.06.25 | | Дискурси
Стараєш, плекаєш – а дитинка виросте і може забагти чогось свого, зовсім іншого від того, що родичі хотіли. Паскудним може виявитися підсумок життя, і виховання, і власного образу
05.06.25 | | Дискурси
Важливо навіть вербально не плутатися у поняттях. Терпеливість – це не терпіння. Терпіння – це страждання. А терпеливість – їх розчинення.
29.05.25 | | Дискурси
Усьо, чому Бог дав життя, хоче жити, і навіть румбарбар. А часто виясняється, що хотіти жити є для того, щоби бути гідно спожитим.
22.05.25 | | Дискурси