Тарас Прохасько

Насолоджуйся спогадами. Не марудь. Твоє життя було файне. Тільки не поведися, боронь Боже, на пастку ідеї земної безконечності. Точніше – видовжено тривалості.
14.08.25 | | Дискурси
Тої ночі, чекаючи, коли вивариться шмаття, я думав про те, за чим буду шкодувати, живучи у незалежній Україні, за чим буду шкодувати із есересеру.
10.07.25 | | Дискурси
Змінилися часи. Репортажі стали інструкціями для експансії, рекламою, на яку треба реагувати. Описані таємні місця стали пунктами споживання...
07.08.25 | | Дискурси
Зі всіх смертних гріхів заздрість – найскладніший до потрактування. Народний томізм каже так: є заздрість чорна і біла, як і чари. Чорна гірша, ото вже ґанц гріх смертельний
31.07.25 | | Дискурси
Часом не можу згадати виразно чийогось лиця. Але руки… Ці потиски рук, здається, і є мною. Вони мене виліпили. Пам'ятаю усі.
24.07.25 | | Дискурси
З дитинства мені не бракувало оповідок про усіх прадідів і прабаб. Зовсім незнаною була тільки одна – мама мого незнаного діда, Анна...
17.07.25 | | Дискурси
Здійснення всіх бажань з цієї орбіти і абсолютна влада над найдорожчим. Над часом і приязню. І все нове і неочікуване – додаткові надбання, а не втрати того, чого не сталося
03.07.25 | | Дискурси
Неймовірна більшість людства вимінює свою долю на поступ цивілізації. Життя в такому разі є вже не випадковими трамплінами долі, а лижнею, прокладеною цивілізацією
26.06.25 | | Дискурси
Страх відходив поступово. Коли більшими порціями, а коли майже гомеопатичними. Найчастіше його забирали з собою різні усвідомлення. Це ціла історія...
19.06.25 | | Дискурси
Можна багато розповідати про те, що було, але ніяк не передати того, як плине час. Густина нічогості тривання визначальніша від всього іншого. І це є найбільшою безпомічністю культури
12.06.25 | | Дискурси