Григорій, або, як він називав себе сам, Грицько Чубай – одна з найцікавіших постатей української поезії ХХ ст. Усе в ньому говорило про те, що він – виклик. Адже навіть Грицьком він називав себе не просто так. Тож яким був геніальний український поет?
«Нерідко геніальні поети помирають молодими… і, на жаль, серед них опинився і Чубай. Не тому, що геніальний, а тому, що помер молодим, у 33 роки», – Микола Рябчук. Він не був аж надто драматичним, навпаки, Микола Рябчук визначає його як дуже харизматичного юнака, а проте він ніби знав, що його доля – абсолютно особлива, був наділений «супер свідомістю», про яку говорить Остап Сливинський. Та все ж, за своє недовге життя він написав достатньо творів, що стали літературним спадком України.
Більшу частину своїх кращих творів він уклав у «П’ятикнижжі», яке у 2021 році пропонують як одну з 30 знакових книг за часів незалежності України.
«П’ятикнижжя» – справжній самвидав, друкувався на спеціальному самвидавничому приладді у обмеженій кількості, а згодом люди переписували собі окремі твори, особливо, поему «Вертеп» і таким чином вірші та ідеї «П’ятикнижжя» поширювались серед людей. Та 2013 року за ініціативи Соломії Чубай збірка виходить друком у Видавництві Старого Лева.
Грицько Чубай вмів розважатись. Грицько, або хтось із товариства, вигадав публікування стінгазети «Унітаз», яку у вигляді великого плакату вивішували у вбиральні. На цей плакат можна було доклеювати різні вирізки з газет, робити колажі, «і з цього монтажу виходили фантастичні речі, то було дуже дотепно, тому що в совєтські часи все, що було офіційним – було дуже смішним, навіть саме читання якихось газетних текстів…Я не знаю, чи можна це назвати поетичними розвагами, але такі забави, вони стимулювали фантазію», – Микола Рябчук.
Чубай був перфекціоністом. «В якийсь момент він перестав писати, тому що не міг досягнути тої досконалості, яку він собі уявляв… Тому він відкидав свої ранні тексти, казав, що вони нічого не варті, казав, що навіть «Вертеп» нічого не вартий».
Чубай – людина легенда, і таким був з самого початку. До Львова він приїздить із села, нікому невідомий, але вже з вовчим білетом. Він не вчиться в університеті, проте стає провідником студентського осередку. Взагалі, ніхто нічого про нього не знає, але він захоплює своєю харизмою і з легкістю збирає навколо себе людей.
Чубай залишився у пам’яті своїх товаришів абсолютно особливим, він викликав захоплення у їх юності та викликає захоплення досі. Більше про постать Чубая, про цікаві факти з його життя та те, як воно співставляється з сучасністю, про радянські реалії та шляхи боротьби – у новому відео в рамках проєкту «POETY. Діалог поколінь».
так упевнено маються крила у ворона
так тримається певно за гілля рука
цьому ж довгому дереву всохнуть від кореня
а найдовшому дереву всохнуть з вершка
цим квіткам облетіти цим метеликам вмерти
процесійно піти процесійно прийти
по червоній стерні на порожні мольберти
по розп'ятому небі в порожні світи…
Довідка:
«POETY. Діалог поколінь» – музично-поетичний проєкт, який реалізовується за підтримки Українського Культурного Фонду.
Проєкт «POETY. Діалог поколінь», ідейною натхненницею та головною виконавицею якого є українська музикантка Соломія Чубай, присвячений саме тому, щоб розкрити постаті класиків української поезії по-новому.
Організатори проєкту: ГО «Львівський Культурний Центр».
Фото: Ярина Кокотко.
25.09.2021