Нова спроба удосконалити викладання історії України в школах: схема, де українці постають об’єктом серед цінностей і процесів. Схема глибоко реактивна, логіки суб’єктності тут украй мало.
В історичній белетристиці є незумисні запозичення, бо левова частка сюжетів – передосліджені значущі для ідентичності нації епізоди. Важливе авторське трактування сталого сюжету
Дисоціація є наслідком терору, яким насаджували “правильні” манери, світогляд та спосіб поведінки. Отож процес долання викидатиме нас у момент нашої слабкості, безсилля, страху
Русифікація — це на кшталт історичної випадковості, генеральною ж метою була принципова зміна людської природи, що передбачала практичне знищення, щонайменше глибоку деформацію ідентичності, способу життя і думання
Допомога Заходу та санкції проти Росії демонструють, що історичні уроки наші союзники усе ж вивчили. А те, що історія пояснює дохідливо, та бере дорого – це вже інше питання
Так виглядає, що Басенко у "Початку" змальовував втомлених протистоянням з усім світом інтелектуалів, а суцільно “київські” лаштунки натякають на інтелектуалів українських
Два написані в різні епохи несхожі тексти “Ідоли падуть” Опільського та “Володимир” Скляренка поєднані фактом детальної розробки обставин і почуттів героїв навколо хрещення
