Світ неприкаяних душ. Ця неприкаяність – наслідок непохованості й неналежного пам’ятання, бо пам’ять хоч і стерта, але не перестає мучити... «Непохованими» можуть бути як люди, так і сенси.
Їхні душі тривожать з незмінною метою нарешті з’ясувати головного призвідця всіх нещасть України в ХХ столітті. Тож говоримо про особливості нашої історичної пам’яті.
Піти за духом часу – це не лише про мораль, гідність і патріотизм. Це про розрив зв’язків з усім дотеперішнім настільки капітальний, що сягає навіть поза ту межу, яка ділить життя і смерть
