Олеся Ісаюк

Наші поразки і трагедії принаймні минулих ста років тригернуті війною. Аби ми почали пропрацьовувати цей аспект, треба, мабуть, параду українських військ по Красній площі. Бо така логіка маятника болю.
В романі про мазепинську еміграцію насправді йдеться про еміграцію міжвоєнну і ту, яка виїхала рятуючись від відновлення совєтської окупації
Колоніальна деформація – війну стали вважати катастрофою, де якісь інші люди залагоджують власні інтереси. Але просто зараз твориться міт війни за незалежність.
Хоча між Руссю і кочовиками можливі цілком нормальні взаємини, їх збереження має важливу передумову — не наближатися близько. Все ж обидві сторони занадто відрізняються.
Якби був конкурс на найбільшу кількість історичних ляпів серед українських белетристів, Микола Лазорський отримав би безсумнівне перше місце
У свідомості колективного Заходу досі не урівняно нацизм і комунізм. І причина у тому, як болісним спадком Заходу і Сходу, помноженим на брак інформації, маніпулювала Росія у всіх її іпостасях.
Класичні тексти — не просто історії. Це спосіб осмислення і пояснення світу та життя. Спосіб примирення з тяжкими умовами. Спосіб повідомити сучасникам про щось важливе
Є в українській белетристиці текст, який згадуєш при перегляді фільму "Довбуш" і залишається враження, що сценаристи та режисер його принаймні читали. Це “Опришки” Володимира Гжицького
Всілякого роду фантастичні вимоги з боку частини “правих” до кримських татар значно більше кажуть про наш досвід, ніж про наше ставлення до кримців. То чим не догодив новий міністр оборони частині вояцтва?
Ця книга Юліана Радзикевича – незвичний із багатьох точок зору текст про Хмельниччину, про Україну після Берестечка.