Олеся Ісаюк

Моральне задоволення і самореалізація за час совка були витіснені. І коли зараз можна мати задоволення від участі в процесах, то уява малює або втілення Річарда ІІІ, або бабку-пліткарку, яка всюди пхає свого носа.
Більшість подій і героїв походять саме з країн Східної Європи, й об’єднує їх в один сюжет постать українця. По суті, виходить не що інше, як візія боротьби проти СССР.
Популярність “Червоної калини” каже про нас більше, ніж ми хочемо знати про себе самі. Ми довойовуємо “велику незакінчену війну”, чий гарячий етап розпочався у 1917 році.
Перед нами “Над Кодаком” Теодора Микитина й “Іван Сулима” Володаря Буженка — сюжети, що видають прикметні пункти деформацій уявлень українців про власне минуле.
До вашої уваги продовження довгої кримськотатарської "дорослої" казки про Роксолану.
Перед нами кримськотатарська казка про Роксолану — вона довга і для дорослих.
Полуботок апелює до свободи України, цар — не просто до імперії, а до необхідності України для її існування. Врешті лунає: “Бог розсудить Павла з Петром”. І ця фраза — не просто красива апеляція до легенди.
Повість Опільського з’явилася на світ 1922 року і вирізняється сюжетом – в нашій белетристиці не часто зустрінеш твір про литовсько-польську добу
Історія, буває, стає практичною наукою. Практицизм цей часто є саркастичним і стосується часів, коли людям, які люблять спокій, краще не жити
Мало де в українській белетристиці є стільки стереотипів про поляків, як у Чайковського. А особливо про польок