Історія про найбільш яскраву, трагічну і символічну сторону колоніальності – імперія не завагається забрати у підкорених життя, а навіть продовження роду, тобто вже народжених дітей
Видиво чорнющої моральної і сенсової безодні. «Гримуча суміш» влади, грошей та безкарності. Як коли дивишся на фотографії з Аушвіцу або бачиш новини з Бучі 2022-го чи Ізраїлю 7.10.23
Геноцидникові йдеться про руйнацію всього, що перетворює «уявлену спільноту» в соціальний та культурний факт і створення умов, що перешкодили б її відтворенню в майбутньому
Бажання заглушити враження від постійного «свята смерті й ран» та відчай від усвідомлення, що кожен день може бути останнім, є лише верхнім, найбільш видимим «поверхом»
Різдвяна пісня, в якій переплелися різдвяні мотиви та реальність протистояння сильнішому противникові в екзистенційній війні, – те, що об’єднує з пів десятка текстів повстанських колядок.
Людина як така швидко збагнула, що довколишній світ повний небезпек – і хоча всі запобіжники збільшують шанси щасливого кінця, але ніщо не здатне його гарантувати.
Вибухнуло і винесло на поверхню водночас гіперзбудження, ресентимент і наслідки тривалої травми мовчання. Саме звідси патетичність і надривна емоційність початку 1990-х.
Художні образи цього тексту – нещадно точне зображення, ймовірно, найгіршого, що може спіткати не те що вояка, а загалом кожну людину, – залишитися непохованим і невідомим
