Було у варягів унікальне поєднання – вони брали участь у формуванні першої достеменно відомої державності на теренах України, а водночас не були в загальній уяві окупантами.
Автор "Б’ють гармати" схопив той дуже тонкий і малопомітний момент, коли вчорашній новобранець чи людина, яка не з власної волі втягнута у воєнний вир, перетворюється на воїна
Ритм цього вірша, який давно став піснею, нав’язує до рефлексій над полеглими та загалом крихкістю людського життя. Смерть як частина боротьби за Незалежність.
"Хоругва невмирущих". Герою мало просто бути на своєму місці – як і всім, хто з об’єктивних причин не потрапили в ЗСУ, але попри це вважають, що єдина слушна позиція – це бути «між вами»
«Як почую» Михайла Кураха не має епічного розмаху, проте стан, який опинився у центрі віршованої рефлексії, добре знайомий значній частині бійців що тогочасних українських армій, що ЗСУ.
"Лети, моя думо", написана Романом Купчинським 1922-го, – одна з найпронизливіших поезій про полон. Не про кохання, хоч і вважається перлиною любовної лірики
«Гімн безсмертної батави» – це про трансформацію через розширення меж можливого. Про відвагу стати проти всього світу. І про світовідчуття, яке виробляється при загрозі існуванню
Колоніальна травма передбачає вторинність — цивілізаційну, політичну, економічну, культурну. І Маланюк в “Уривку з поеми” акцентує на класичному символі убогості традиційної російської культури
Символом трагедії став сюжет про стрільця, який після бою заглянув у рюкзак вбитого “москаля” — і знайшов там загорнутий у вишиваний рушник “Кобзар” Шевченка.
