Відповідаємо на чергове питання іспиту з предмета “Війна за незалежність і побудова національної держави”. У контексті демобілізації з точки зору історика це питання виглядає дивно і зловіщо
Воістину має рацію Мстислав Чернов, твердячи, що краще б цього фільму не було. Нам не потрібно нічого вигадувати — аби вразити західного глядача, нам треба просто відзняти власну дійсність.
Перед нами “Над Кодаком” Теодора Микитина й “Іван Сулима” Володаря Буженка — сюжети, що видають прикметні пункти деформацій уявлень українців про власне минуле.
Полуботок апелює до свободи України, цар — не просто до імперії, а до необхідності України для її існування. Врешті лунає: “Бог розсудить Павла з Петром”. І ця фраза — не просто красива апеляція до легенди.
"Все проти нас, земля і небо, могила викопана нам". Картина, яку описали українські белетристи навколо біографії сина Хмельницького, виразно натякає на постгеноцидний синдром
Цей період історії не може похвалитися яскравими подіями, але саме тоді заклалося чимало процесів, які визначили траєкторію української історії і відносини з сусідами
Наша епоха — це теж певна система координат, у якій треба повертатися відповідно до власних цілей. Очікування кінця катаклізму створює нам зараз таку сильну фрустрацію.
За совка ентузіасти пильнували “ідеологічної чистоти”, а після проголошення Незалежності з таким же завзяттям перескочили на патріотичний стиль “за пафосом не видно змісту”
