Піти за духом часу – це не лише про мораль, гідність і патріотизм. Це про розрив зв’язків з усім дотеперішнім настільки капітальний, що сягає навіть поза ту межу, яка ділить буття і небуття, життя і смерть.
Позбавлення пам’яті про суб’єктність є частиною колоніальної парадигми, де здомінований не може бути воїном, а тільки «зрадником», романтичним шукачем пригод без ясної цілі
США в Україні та Східній Європі втратять більше, ніж просто політичну репутацію. Вони вже втратили легенду, натомість ожививши гіркі історичні спомини.
Було у варягів унікальне поєднання – вони брали участь у формуванні першої достеменно відомої державності на теренах України, а водночас не були в загальній уяві окупантами.
Автор "Б’ють гармати" схопив той дуже тонкий і малопомітний момент, коли вчорашній новобранець чи людина, яка не з власної волі втягнута у воєнний вир, перетворюється на воїна
Ритм цього вірша, який давно став піснею, нав’язує до рефлексій над полеглими та загалом крихкістю людського життя. Смерть як частина боротьби за Незалежність.
