Олеся Ісаюк

Ймовірно, Тис-Крохмалюк писав історію українського офіцера-розвідника періоду боротьби за незалежність 1917–1920 років. Паралелі доволі прозорі
Воістину має рацію Мстислав Чернов, твердячи, що краще б цього фільму не було. Нам не потрібно нічого вигадувати — аби вразити західного глядача, нам треба просто відзняти власну дійсність.
Перед нами “Над Кодаком” Теодора Микитина й “Іван Сулима” Володаря Буженка — сюжети, що видають прикметні пункти деформацій уявлень українців про власне минуле.
Полуботок апелює до свободи України, цар — не просто до імперії, а до необхідності України для її існування. Врешті лунає: “Бог розсудить Павла з Петром”. І ця фраза — не просто красива апеляція до легенди.
Мало де в українській белетристиці є стільки стереотипів про поляків, як у Чайковського. А особливо про польок
Дисоціація є наслідком терору, яким насаджували “правильні” манери, світогляд та спосіб поведінки. Отож процес долання викидатиме нас у момент нашої слабкості, безсилля, страху
Русифікація — це на кшталт історичної випадковості, генеральною ж метою була принципова зміна людської природи, що передбачала практичне знищення, щонайменше глибоку деформацію ідентичності, способу життя і думання
Вчини мене бичем Твоїм — Ударом, вистрілом, набоєм.... ...Твоїм бичем мене вчини, Щоб басаманувати душі...
Допомога Заходу та санкції проти Росії демонструють, що історичні уроки наші союзники усе ж вивчили. А те, що історія пояснює дохідливо, та бере дорого – це вже інше питання
Так виглядає, що Басенко у "Початку" змальовував втомлених протистоянням з усім світом інтелектуалів, а суцільно “київські” лаштунки натякають на інтелектуалів українських