Книжка не стільки про Левка Лук’яненка та дисидентський рух, скільки про оточення із тих людей, котрі в політику не лізли, та це не завадило їм бути втягнутими в цю гру й підігравати сильнішій стороні.

Наш виставковий зал так і зветься: «Мистецтво, якого не було у Львові». Звучить досить епічно, але так справді є. Ми хочемо продемонструвати місту, що у львів’ян чомусь досі не було можливості це бачити, і хочемо запитати, чому.

Сакральний живопис — це занурення у те, що зовні, й те, що всередині. Образ Бога часто невловимий. Нашарування ліній допомогло не зациклюватися на конкретному обличчі чи його виразі, а передати певний стан. Лінії створюють вібрації метафізичної присутності.

Цю книжку можна використовувати як особливий календар-щоденник, що допомагає нам пережити певний календарний рік, підтримуючись та надихаючись чи не щоденною мудрістю віків, якою вправно володіє майстер античного перекладу — Андрій Содомора.

Жанр сторітелінгу – це окремий вид театру зі своїми особливостями. Іноді люди вважають читання «недожанром», оскільки він виглядає недоробленою виставою. Однак, розповідання історій – цінне і цілісне саме собою, тому хочеться розвинути цей формат як повноцінний.

Запис Різдвяної концертної програми від міжнародного музичного фестивалю LvivMozArt є винятковою подією в умовах локдауну, реалізованою за аналогією повідних оркестрів світу без слухачів ув одному з найгарніших барокових храмів Львова.

Завдяки Шульцівському фестивалеві Дрогобич став світовим центром досліджень творчості Бруно Шульца, найважливішим місцем циклічних зустрічей дослідників, перекладачів, митців, які вивчають та захоплюються творчістю великого дрогобичанина.

«Коляда в Лозинського» – львівський феномен, про який «будуть в книжках писати!» –  так ми колись з друзями жартували, але минуло понад 10 років і таки прийшла пора згадати те, чого цього року бракуватиме. Привіт, COVID...

5 січня відійшла у засвіти 90-річна українська музикознавиця, професорка, почесна академік Національної академії мистецтв України Стефанія Стефанівна Павлишин – авторка близько 20 монографій, зокрема про В. Барвінського, В. Сильвестрова, Ч. Айвза, А. Шенберга та інших.

Ми вчимося, рухаємося по кар'єрі, але остаточний вимір нашого успіху в житті – це запитання, чи ми вміємо любити. Любити не когось абстрактного, а когось дуже конкретного у нашому житті