Політичні лідери України мали ідею-фікс — якнайшвидше затвердити склад Кабінету Міністрів. Вони вчасно впоралися із цим завданням, однак зіпсували важливе дійство власним поспіхом. Уряд було сформовано з додаванням неприємних традицій, притаманних політиці попереднього режиму. Декотрі кандидатури не пройшли адекватного обговорення серед народних депутатів і врятувалися тим, що голосування відбувалося загальним «пакетом». За спинами інших міністрів у цій постанові сховалося також Міністерство інформаційної політики, яке очолив близький приятель президента Юрій Стець.

Стійке відчуття того, що суспільство обганяє українську владу на роки, якщо не десятиліття, із завершенням Революції гідності лише посилюється. Тривале намагання Президента подати критику екс-міністра оборони Гелетея та чинного Генерального прокурора Яреми як провокації та дії ворожих аґентів замість банального наведення порядку в підконтрольних йому відомствах — лише одна з ілюстрацій відірваності влади та її бажання жити в трохи осучасненому «совку».

На урочистому засіданні новообраної Верховної Ради телевізійні камери вихопили обличчя Арсенія Яценюка, що сидів засмучений поміж депутатських рядів і кривив губи. Він щойно оголосив про складення повноважень перед новим парламентом — цю процедуру, за Конституцією, проходить кожен голова уряду. «Місію виконано», — підсумував свою роботу Яценюк. Арсеній Петрович добре знав, що саме йому довірено повторно вступити на пост, за який він боровся протягом виборчої кампанії. Та все ж новий старий прем'єр виглядав доволі понурим.  

За підрахунками «Z», у Верховній Раді VIII скликання з'явиться 238 неофітів, які раніше не мали досвіду роботи нардепами. Водночас 185 осіб вже обиралися до Верховної Ради чи в попередньому, чи в минулих скликаннях. За показниками новизни/старизни парламент не надто радикально відрізняється від попередніх скликань.  

Актуальні події в державі вже порівнюють з тим, що коїлось в Україні у 1917–1920 роках, і це жахає сучасників. Цікаво, якою буде реакція на події, що відбуваються зараз, ще через сто років   Ритуали тижня  

Минув рік, відколи перші мирні демонстранти вийшли на Майдан Незалежності в Києві для того, щоб висловити свій протест проти згортання процесу євроінтеґрації, тобто демаршу тодішнього президента Януковича з його відмовою від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.   7 грудня 2013 року  

Український уряд почав латентну економічну блокаду Донбасу. На окупованих територіях призупинено виплату зарплат і пенсій, а всі державні інституції до 1 грудня мусять вийти на вільні землі — Україна забезпечуватиме лише ті державні установи та підприємства, котрі підкорятимуться Києву. В самопроголошених республіках рішення української влади назвали звично — «геноцидом», а міністр закордонних справ Росії заговорив про «удушення» реґіону.

Вся країна з напругою, майже рівною очікуванню вістей зі східного фронту, спостерігає за словесними чи то пак заявними баталіями на фронті коаліційному. Результати виборів оголошено в межах терміну, якого вимагає законодавство, а саме 10 листопада, семеро депутатів вже подали всі потрібні документи в ЦВК і мають повне право скласти присягу.

  Богдана Матіяш. Братик Біль, Сестричка Радість. Л.: Видавництво Старого Лева, 2014. 144 с.    

Українсько-російський газовий конфлікт тимчасово відкладено до шухляди. Але раніше чи пізніше сторони все одно стануть на паливну прю, конфліктуючи за ціну, обсяги, транзит та взаємні обов'язки. На думку президента Центру ґлобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, загострення конфлікту треба чекати у період найбільших холодів, можливо, в січні. Ймовірне повторення конфлікту п'ятирічної давнини, коли Росія повністю припинила подання газу до Європи територією України.