І. В Рогатинї.   З Рогатина пишуть нам під днем 13 н. ст. лютого:   "Вернувши из славного вибору вчерашного в Рогатинї, засїв я сегодня, щоби Вам бодай де-що розказати про той вибір.   Позвольте однакож, що я поперед натякну про правибори.  

В попереднім числї подали ми суму загального доходу, яку побирає з Галичини держава — 64,641.134 зр. По відшибненю видатків держави на наш край в сумі 47,921.293 зр. — лишає ся державі из доходів з Галичини 16,719.841 зр.   На тих 64.6 міліонів складають ся не лише самі податки безпосередні і посередні, оплати всякого рода, монополї і т. и., але і маєток краєвий, котрий колись був величезний, опісля розмарнований Нїмцями через баєчно дешеву розпродаж дібр коронних, а все таки і нинї репрезентуючій немалий дохід для скарбу державного.  

І.   Власне вийшла з друку гарна партитура, обнимаюча 20 найпопулярнїйших коляд церковних, підложених під ноти на чотири голоси мужескі. Гармонизації доконав і видав п. Остап Нижанковскій. Користаю з нагоди сего виданя і надходячих Свят Рождества Христового, щоб висказати кілька уваг о наших піснях церковних взагалї а особливо о колядах.  

Астрономична оповістка.  

  І. Перша сесія нової каденції соймової покінчена. Посли розїхались домів, а тепер і найлучша пора, щоби здати собі справу з довершеної роботи сеї сесії. Заким однакож можна буде хоч з легка розібрати дїяльність нового сойму, треба нам передовсїм розглянутись в єго суставних частях.  

Недавно одержали бувші увязнені Русини з Россії і з Галичини, обвинені о злочиньство заколоту судового публичного, з львівского ц. к. суду краєвого таке письмо в язиці польскім (хоч межи обвиненими не було анї одного Поляка):   "Ч. 20.132.  

Интерпеляція посла д-ра Антоневича з VII-го засїданя звучить в повній основі:  

Під таким заголовком (Das Volkslied der Ruthenen) помістив нїмецкій писатель Карль Емиль Францоз студію в двох фейлетонах віденьского дневника Neue freie Presse (чч. 8950 і 8951 з дд. 26 і 27 н. ст. липня с. р.).  

Справа жидівска єсть безперечно одною з найважнїйших справ в Галичинї, і дотикає зарівно Русинів як і Поляків. Важність єї і небезпеченьство, грозяче від жидів всїм нежидівским мешканцям краю, узнавали завсїгди бодай всї Русини: руска журналистика (щоб прим. згадати тілько на давні статьї в Батьківщинї), рускі политики (як пок. Качала), рускі економисти (н. пр. пок. Навроцкій). Именно руска журналистика звертала і звертає увагу на жидівску справу.  

Часть ІІ. (віддїл І. і ІІ.) Львів. 1889.