Дев'ять з десяти будівельних та перепланувальних робіт, які відбуваються в центральній частині Львова, що внесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, не мають усіх необхідних дозволів. Таке припускають експерти-реставратори та пам'яткоохоронці. Точної кількості порушень не знають у жодній офіційній структурі, адже процес отримання дозволів на роботи складний, постійно змінюється, і головне — ніхто його реально не контролює. Після останніх змін щодо дозвільних документів міська влада взагалі не знає, що відбувається просто в неї під носом.

Депутатам Івано-Франківської та Львівської обласних рад після тривалого ознайомлення з текстом майже трьохсотсторінкової Угоди про розподіл вуглеводнів (сланцевого газу), які видобуватимуть у межах ділянки Олеська, між державою Україна та інвесторами («Шеврон Юкрейн Б.В.»  і ТОВ «Надра Олеська») — настав час сказати своє слово. Теоретично вже через кілька тижнів ми знатимемо відповідь на стратегічне питання: видобуватимуть у Галичині газ чи ні. Івано-Франківська обласна рада вирішуватиме це питання вже завтра, 20 серпня.

Міжнародний рух «Молодь за мир» опановує галицькі землі. Активісти цієї організації закономірно спершу організувалися в столиці України, відтак створили осередок у Львові, а тепер започатковують свій рух і в Івано-Франківську.     Хто ж такі ці рухівці?  

Дожилися! В Коломийській міській раді за секретаря обрали «рига»! Так емоційно сприйняла галицька громадськість новину про те, що обранці прикарпатського міста відправили у відставку секретаря-«бютівця», а на його місце поставили члена Партії реґіонів. Народний депутат Олесь Доній та політолог Тарас Случик, до яких «Z» звернувся за поясненням ситуації, у своїх міркуваннях теж одностайні — вони обидва вважають поведінку коломийських депутатів дивною.

Восени 2014 року в українських кінотеатрах показуватимуть повнометражну кінокомедію про галичан. Називатиметься вона «Хроніки» і розповідатиме про реалії життя галицьких селян. Нині в одному з найгарніших куточків Карпат, на хуторі Великий Ходак на Верховинщині, саме триває знімання третьої, останньої, частини фільму. За задумом, кожна з трьох новел «Хронік» матиме окрему сюжетну лінію. Перша частина фільму розповідатиме про футбол, друга — про весілля, а третя — про тестамент. Режисером «Хронік» є Іван Кравчишин родом зі Снятина.

Три найбільші міста Галичини — Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль. У кожному з них своє місцеве самоврядування, головна особа в якому — міський голова. Що не кажіть, а саме від мера великою мірою залежить те, як виглядає місто і як у ньому чуються його мешканці. Хто вони, ці троє головних у Галичині міських голів? Чим живуть, чого хочуть, як ставляться до своєї роботи, чи відчувають себе в кріслі мера на своєму місці? Про все це «Z» запитав у них самих.

Кількість височенних рослин з лапатим листям і білими парасольками суцвіть, які ростуть повсюдно, а надто ближче до Карпатських гір, цього року просто вражає. Зветься рослина борщівник і так виглядає, що з кожним літом її у нас стає дедалі більше. Тим часом вона не просто бур'ян, а справді небезпечна для здоров'я і навіть життя людей рослина. Найбільше небезпечна, коли надворі гаряче, і це на власній шкірі щоразу виносять її нові жертви.    

     Останнього липневого дня під час парафіяльного відпусту в костелі св. Ігнатія Лойоли в Коломиї єпископ-помічник Львівської архдієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні Леон Малий посвятив горельєф о. єзуїта Петра Скарги, відновлений стараннями місцевих українців у межах культурологічного проекту «Наше місто».  

Мирослав Луцишин, семирічний хлопчик з Тернополя — наймолодший вояк Першої світової війни. Його в оточенні австрійських військовиків бачимо на пожовклих світлинах, опублікованих ще восени 1936 року у львівському часопису «Літопис Червоної Калини». Нині долею цієї дитини цікавляться дослідники та краєзнавці. «Z» зібрав докупи все, що їм вдалося довідатися.    

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою підвищив штрафи за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Приміром, за новими таксами розмір адміністративного стягнення за незаконно зрубане дерево зросте у 6 разів і становитиме максимально близько 6 тисяч гривень. Чи допоможе це зберегти ліси і наскільки гострою є ця проблема в Карпатах, «Z» запитав чиновників і екологів. З'ясувалося, що випадки незаконного вирубу дерев є поодинокими і трапляються в глухих селах, де люди бідують і йдуть заради хліба на крайнощі.