Львівські депутати знову загострюють польське питання у Львові. Тепер вони планують взятися за польські спадщину та символи. Львівська міська рада створила комісію, головним завданням якої буде «впорядкування об'єктів польської історичної спадщини у Львові». Попри обтічну назву, депутати не приховують, що йдеться не про всю спадщину, а передусім про мілітарні символи, зокрема скандальний меч-"щербець" на Личакові.
Польський військовий цвинтар 1918–1920 рр. на Личакові почали відновлювати коштом польської сторони ще 1989 року. В 2005 році відбулося урочисте його відкриття
«Я нагадаю позицію польського сейму щодо таких питань. У селі Грушовичі прийняли рішення про демонтаж надгробку УПА. Думаю, правильно прислухатись до звернень громадських організацій, створити комісію і вивчити стан польської історичної спадщини у Львові», — переконаний представник «Свободи» у ЛМР Любомир Мельничук.
Тема «меча» на Личакові далеко не нова для Львова і викликає гострі суперечки вже від моменту появи ідеї його встановлення. Подібні на нинішні заяви Львівська обласна рада вже робила у 2009 році, і навіть ініціювала звернення до Президента. Але тепер, крім локальних суперечок, порушення цього драстичного питання може мати й ширші наслідки, адже трохи більше як за місяць Україна сподівається на особливу підтримку від Польщі на саміті у Вільнюсі, де постане питання підписання Угоди про асоціацію з Україною.
Меч-"щербець" встановлено попри гострі суперечки. От і зараз справа може дійти до його демонтажу
Це вже друга спроба міських депутатів дати життя цій комісії. Вперше про її створення обранці проголосували ще 18 липня цього року. Але ухвала потрапила до переліку 17, на які міський голова Львова Андрій Садовий наклав вето. Щойно повернувшись із канікул, депутати це вето подолали, і то їм заледве вистачило голосів. Повторно за створення комісії проголосували 63 депутати за мінімальної потреби 61 голосу. Допомогли «Свободі» у цьому питанні депутати «Батьківщини», а точніше представники фракції «Фронту змін». Саме їхні 7 голосів і ще додаткові два голоси від «України Соборної» та один від НРУ вирішили питання позитивно. Зрештою, склад самої комісії теж відповідний: четверо представників ВО «Свобода» й однин «фронтовик».
Відповідно до ухвали, комісія у такому складі має «вивчити стан об'єктів польської історичної спадщини у м. Львові, їх правовий статус та відповідність вимогам чинного законодавства України», а також «підготувати висновки та пропозиції щодо їх впорядкування».
«До нас звернулись представники громади. Їх обурювало те, що відбувається на території Польщі. Йдеться про знесення пам'ятників УПА, надгробних українських пам'ятників тощо. Нас попросили відреагувати і, зокрема, вивчити питання того, що у Львові є польські символи, які можна трактувати як окупаційні щодо українців і які зачіпають честь та гідність української нації. Ми пропонуємо цивілізований спосіб вирішення питання через створення комісії, яка має дослідити питання, запросивши експертів, науковців, фахівців. Ми вивчатимемо проектну документацію і діятимемо лише в рамках українського законодавства. На засідання обов'язково запросимо і польську сторону», — запевнив «Z» голова тимчасової комісії, свободівець Богдан Галайко.
У самому зверненні громадян*, на яке покликаються депутати і яке ВО «Свобода» виклала на своєму сайті ще у липні, немає підписантів. Тобто звернення — це фактично анонімка. Для «Z» Богдан Галайко уточнив: йдеться, зокрема, про Братство вояків УПА, Спілку політв'язнів та організації, що представляють інтереси виселенців з нинішніх польських земель.
Зі слів депутата, перше засідання комісії планують зібрати вже цього тижня. На ньому, серед іншого, мають визначити, які саме об'єкти вивчатимуть депутати. Але вже тепер зрозуміло, що, наприклад, пам'ятники Міцкевичу та Кілінському у сферу зацікавлення комісії не увійдуть.
«В основному говоритимемо про суперечливі моменти. У зверненні акцентували увагу на Личаківському цвинтарі і, зокрема, на мечі-"щербці". Ми повинні були відреагувати на це звернення. Не хочемо, аби цим питанням спекулювали. Звичайно, в нашу сторону летять каміння і звинувачення, але така наша позиція демонструє саме цивілізований спосіб вирішення питань. Адже ми розуміємо, що українці та поляки мають спільне майбутнє. Не йдеться про те, що відразу щось треба демонтувати. Спершу треба ввести питання у юридичну площину», — зазначив Богдан Галайко.
Щоправда, у поривання «Свободи» згладити, а не загострити польське питання вірять далеко не усі. Частина депутатського корпусу взагалі не розуміє потреби створення такої комісії, тим більше напередодні саміту у Вільнюсі, який відбудеться у листопаді і на якому Україна дуже розраховує на підтримку Польщі.
«Уподібнюватись польським шовіністам напередодні саміту у Вільнюсі як мінімум неправильно. Це на руку тим, хто не хоче такого підписання. Тому саме зараз треба би було дуже акуратно приймати рішення. Польські шовіністи тільки на таку реакцію і чекають», — емоційно висловився під час сесії міської ради депутат Петро Адамик.
Водночас львівські поляки вбачають у цій ухвалі не що інше, як політику та намагання «Свободи» знову зіграти на національних питаннях.
«Я дуже заскочений таким рішенням. Треба вже нарешті заспокоїтись. Якщо хочуть посваритись з Польщею, хай сваряться. Напевно, їм треба здобути політичні дивіденди. Тоді вони завжди піднімають польське, російське або єврейське питання. Переконаний, маємо тішитись, що між Україною та Польщею зараз є такі добрі стосунки, і зберігати їх. На жаль, під час роботи схожих комісій представників польських організацій ніколи не запрошували на засідання. Якщо цього разу покличуть, я обов'язково піду і висловлю свою думку. Питання, які існують між нашими народами, не забрати з історії. На цій території свого часу була Польща, тут залишилась ця історія і це треба розуміти і дякувати, що залишилось щось хороше для України, а не шукати причин для ворожнечі», — прокоментував ситуацію голова Товариства польської культури у Львові Еміль Леґович.
Своє слово у створенні комісії пообіцяв сказати і міський голова Львова. На думку Андрія Садового, поняття «польська культурна спадщина» на території Львова не є коректним.
«У Львові є українська культурна спадщина. У нас нема культурної спадщини іншої країни. Львів перебував за час свого життя в різних країнах, але на сьогодні це є спадщина українська. Якщо колеґи депутати хочуть той чи інший факт дослідити — будь ласка, треба леґітимно підготувати ухвалу», — закликав Андрій Садовий.
Саме цей привід мер збирається використати, аби скасувати депутатську ухвалу через суд і перенести рішення з політичних майданчиків вже у руки Феміди.
*Текст звернення громадськості до депутатів Львівської міської ради:
«Ми, представники громадськости м. Львова, глибоко стурбовані антиукраїнською позицією польської сторони та звинуваченням вояків УПА в геноциді польського населення в часи Другої світової війни.
Наявність польської окупаційної військової символіки на території меморіяльного комплексу ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар" є неприпустимим та образливим явищем для сучасної української державности. Варто наголосити, що сьогодні на території Польщі немає жодного пантеону, який би символізував славу німецької, російської, чи, скажімо, української зброї. Ба більше, Польська держава на це б ніколи не погодилася.
24 червня 2005 року у Львові відбулося відкриття впорядкованих польських військових поховань 1918–1919 рр. на території ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар". Попри позицію Львівської міської ради щодо неприпустимости перетворення зазначеного меморіялу в Пантеон військової слави, до сьогодні в цьому комплексі присутні мілітарні символи, сповнені суто завойовницького антиукраїнського змісту.
Зокрема, фахівці Українського геральдичного товариства, історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка та Вчена рада ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар" констатують, що на центральній плиті меморіялу польських поховань 1918–1919 рр., всупереч затвердженій проектній документації та вимогам ухвал Львівської міської ради, зображено не католицький хрест, а імперський символ перемоги польської зброї над Києвом — "Меч-щербець".
Згідно з п. 4 ухвали Львівської міської ради від 13.06.2005 р. №2553 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 04.09.2000р. № 770 "Про завершення впорядкування польських поховань 1918–1919 рр. на території музею "Личаківський цвинтар" в м. Львові" з врахуванням Протоколу зустрічі Уповноважених представників Президентів України та Республіки Польща" під час впорядкування польських поховань 1918–1919 рр. на території ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар" в м. Львові встановлення скульптур, архітектурних елементів та мілітарних символів, які не обумовлені ухвалами Львівської міської ради, є неприпустимим.
П. 4.2 ухвали Львівської міської ради від 01.10.1998 № 60 "Про впорядкування польських військових поховань у південній частині музею "Личаківський цвинтар" зобов'язує зняти всі архітектурні і скульптурні елементи, виконані всупереч чинному законодавству, рішенням комісії у справах військових поховань та Вченої ради музею "Личаківський цвинтар". Окрім того, демонтажу підлягають написи на пілонах і на плитах між пілонами та написи на хрестах "Оборонцям Львова", встановлені без погодження з відповідними службами міської ради. П. 4.3 ухвали Львівської міської ради зобов'язує припинити подальшу відбудову елементів, що надають "Польським військовим похованням 1918–1919 рр. на Личаківському цвинтарі" ознак Пантеону Слави.
Зважаючи на це, вимагаємо вжити заходів щодо приведення Пантеону у відповідність до погодженого проекту будівельних робіт з впорядкування польських поховань 1918–1919 рр. на території ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар" у м. Львові та ухвал Львівської міської ради щодо ліквідації символів польської окупаційної аґресії, зокрема якнайшвидшої заміни імперського мілітарного символу "Меча-щербця" на католицький хрест.
Також просимо депутатський корпус ініціювати проведення круглих столів, конференцій та публічних обговорень проблемних питань українсько-польських взаємостосунків у ХХ столітті".
01.10.2013