Білий слон

«White elephant», «білий слон» — ця ідіома застосовується в англійській мові до збиткових, обтяжливих власникові об'єктів. На жаль, під смутну категорію може втрапити й новенький стадіон у Львові. Питання щодо окупності «Арени Львів» та доцільності її існування постало наступного-таки дня, як футбольні ґранди зіграли свій останній матч на Євро-2012. Хоча й перед тим скептики запитували, чи вартий стадіон вкладених грошей... Неприємне питання постає ще гостріше після дискваліфікації, що її до «Арени Львів» застосувала Міжнародна федерація футболу (FIFA). Тільки тепер прикметник «білий» стає ще й каламбуром під оглядом звинувачень у расизмі…

Відкриття стадіону

Мінус п'ять чи мінус два?

Рішення FIFA у справі поведінки фанатів під час матчу Україна–Сан-Марино у Львові виявилося аж надто суворим. Національна команда відбуде важливу гру 11 жовтня в Харкові без уболівальників, а Футбольна федерація має сплатити близько 50 тисяч доларів штрафу. Санкції торкнуться і безпосередніх «кривдників»: на «Арені Львів» заборонено проводити матчі аж до кінця відбору на чемпіонат світу 2018 року в Росії.

Тож Україна на якийсь час втратила host-city, котре вважалося фартовим для національної збірної. Починаючи від 2001 року, українці ані раз не програвали на львівській траві, здобувши вісім перемог та раз ремісувавши. Вболівальницька атмосфера у Львові вважалася чи не найзапальнішою в Україні. Досить згадати обурення на те, що збірна мусила грати матчі домашнього Євро в парі міст Київ-Донецьк, а не у Львові; або згадати Державний гімн у виконанні фанів і відео, яке через соціальні мережі поширювали тисячі українців… Зрештою, навіть на матчі проти Сан-Марино вболівальники забезпечили національній збірній гідну підтримку. Однак рішення FIFA, що виявило на стадіоні «чорну вівцю», перевернуло все догори дриґом. Парубок у футболці з написом «88» (закодоване «HH», «Heil Hitler»); групка вболівальників, які демонстрували нацистську «зіґу»; ультраправий плакат «Good night, left side!» («Добраніч, ліві!») — це символи, які навряд чи були знайомі 99% глядачів гри, але погоду зробили саме вони. Тепер Львову довго не бачити «великого футболу».

Уособлення дискваліфікації

Однак, попри усталену думку, «Арена» не має тотальної дискваліфікації на п'ять років. Наразі санкції стосуються до матчів, що проводяться під егідою FIFA, — а фактично йдеться про сезон 2017/2018 років. Поза тим лишаються матчі відбору Євро-2016 (компетенція UEFA), а також товариські ігри. Позаяк відбір на Євро стартує вже наступної осені, то львівські функціонери від футболу вже за рік могли б клопотати про проведення матчів збірної. Справді, реґламентом співпраці між FIFA та UEFA передбачено, що одна організація за закликом іншої може поширити санкції і на свій ареал. Але поки що своє слово сказали тільки у FIFA.

«Стоп» з обох боків

Хай там як, а реґламентні процедури — лише частина чинників, які можуть «заблокувати» стадіон на Стрийській. Доля львівських матчів також залежить від іміджу, який припасовують до міста-господаря Євро-2012. Навіть якби стадіон лишили без дискваліфікації — розчаровані функціонери ФФУ навряд чи хапалися б мати справу з проблемними вболівальниками; так само очевидно, що навіть з поблажливим вироком після скандалу «Арена Львів» й без того мусила б простояти рік-другий без збірної.

Львівські ультраси винесли на недільний матч «Карпат» і «Таврії» плакат: «Поверніть нам збірну України». Львівські фани не змарнували нагоди задекларувати свою позицію: на трибуні, як і раніше, висів портрет Степана Бандери та червоно-чорні прапори. Це крес, за який вони не відступлять, про що й написали у спеціальній заяві до Йозефа Блаттера. Насправді FIFA не висловлювала претензій до ОУНівської символіки, проте «пекельні барви ці» (з відомої повстанської пісні) входять до списку заборонених у версії організації «Футбол проти расизму в Європі» (FARE) — саме за її звітом на Україну накладено санкції.

Поруч із червоно-чорним львівські ультраси вивісили портрети натуралізованих українців — Марко Девича й Едмара Галовського — зі словами «Стоп!». У фан-русі виступають за те, щоб національну збірну презентували уродженці країни. Девич не підкуповує їх навіть тим, що тримає руку на серці під час українського гімну... Через спротив натуралізації Едмарові й перепала порція «мавпячих вигуків та рухів», які відбилися у вердикті FIFA.

Фан-сектор на матчі з «Таврією»

Після матчу «Карпат» із сімферопольцями віце-президент ФФУ Сергій Стороженко заявив, що львівські фани не хочуть чути федерацію. Взаємини Львова та ФФУ, яка ухвалює рішення про дислокацію матчів збірної, заходять у понуру кризу. Це до питання дискваліфікації de jure і de facto…

«Арена»: у пошуках мільйонів

Дискваліфікація від FIFA ще більше ставить під питання фінансову спроможність «Арени Львів».

Вже перший рік після проведення Євро приніс стадіону кепські часи. Цього року «Арена» мала проблеми навіть з тим, щоб розрахуватися за комунальні послуги. Влітку стадіон програв у судах боргові суперечки з «Львівгазом» (625 тис. грн.), «Львівобленерго» (518,5 тис. грн.), «Укртелекомом» (66,5 тис. грн.). Представники «Арени» апелювали до того, що самотужки не мають змоги виплатити борги через «складне фінансове становище», і просили перенести термін сплати через очікувану дотацію з державного бюджету.

Відтак у медіа-просторі почала снувати чутка: «Арену Львів» розберуть. У приклад ставили досвід Португалії, де після Євро-2004 вдалися до демонтажу кількох стадіонів, та Австрії — після Євро-2008 там частково прибрали верхні яруси.

Формально негаразди «Арени Львів» пояснили переданням стадіону з балансу держпідприємства «Спортивні арени України» до Міністерства спорту (це сталося вже під час бюджетного року). Директор «Арени Львів» Роман Черхавий заявив «Z», що Міністерство фінансів виділило належні кошти — і заборгованість ліквідовано. Відповідаючи на питання, як функціонуватиме стадіон в умовах дискваліфікації, Черхавий сказав: «Як і раніше».

За даними «Z», утримання «Арени Львів» щороку виходить $ 2 млн. (приблизно 16 млн. грн.). Скільки матчів треба провести, аби стадіон окупився? Порахуємо. Джерела у Федерації футболу кажуть, що, приміром, за першу гру (Україна–Австрія, листопад 2011 року) «Арена» отримала 10% від проданих квитків, 200 тис. грн. Отож для того, щоб вийти в плюс, спорткомплекс мав би прийняти аж 80 подібних матчів!

Адміністрація стадіону називає інші числа. У 2012 році тодішній директор «Арени Львів» Олексій Жуковін оголосив, що для утримання стадіону треба цілих 20 млн. грн. щорічно! Проте цього року він назвав куди менший бюджет — 10,3 млн. Наступник Жуковіна Роман Черхавий теж «іде в мінімум». «Я вже оголошував: нам щороку треба біля 10 мільйонів», — зазначив директор. Черхавий відмовився відповідати на питання, скільки заробив стадіон у 2013-му, покликаючись на комерційну таємницю.

Поряд зі спортивними заходами «Арена» намагається заробляти на розважальних. Зокрема, стадіон називають привабливим місцем для музичних виступів і фестивалів. Цього року на Стрийській відгриміли два великі концерти — «Океану Ельзи» і DZIDZIO. В одній з найбільших львівських івент-компаній розповіли «Z», що для оренди «Арени» треба витратитися на 200 тис. грн. Але такими шоу не можна надуживати: після танців доводиться відновлювати трав'яне покриття.

Крім того, на стадіоні намагаються заробляти на бенкетах, конференціях, весіллях, екскурсіях тощо. Зокрема, винайняти найбільший з пропонованих залів — медіа-центр на тисячу осіб — можна за 10 тис. грн.

…і в пошуках «Карпат»

Та зрозуміло одне: для того, аби «Арена» жила, на ній постійно мусить бути футбол. Це не є стадіон типу львівської «України» чи київського «Олімпійського», які мають бігові доріжки й надаються до легкоатлетичних змагань. Він може існувати тільки з футболу. А щоб на стадіоні постійно був футбол — на ньому мусить бути своя команда. Якщо ця команда грає в чемпіонаті України — це щонайменше 15 ігор.

Проте львівські «Карпати» відмовляються виступати на «Арені». Президент футбольного клубу Петро Димінський спершу охоче відгукнувся на новенький смарагд поля, і «Карпати» провели у 2012 році на Стрийській чотири матчі. Але ігри були, м'яко кажучи, невдалими — і клуб повернувся на перевірену «Україну». Пізніше «Карпати» зрезиґнували з пропозицій «Арени» через дорожнечу оренди.

Якийсь час на «Арені Львів» грало ужгородське «Закарпаття» (оренда виходила 160 тис. грн. за матч). Але теж недовго.

Цього року стадіон, який топтали бутси Кріштіану Роналду та Міро Клозе, тільки одного разу бачив «великий футбол» — матч із Сан-Марино, і ще кілька «маленьких футболів» — жіночі, юнацькі збірні.

Влада намагається реанімувати спорткомплекс. Узимку до Львова приїжджали міністри, віце-прем'єр, аби поговорити про майбутнє стадіону. Весною з ініціативи обласної адміністрації відбулася широка нарада з приводу подальшої експлуатації «Арени», навіть затверджено «дорожню карту», що ставила за мету повернення «Карпат» на новий спорткомплекс. Наразі ці зусилля не виправдалися: команда Димінського у 2013-му лише раз зіграла на сердешному стадіоні товариську зустріч.

Бачили очі, що купували…

Прикро констатувати, але наразі «Арена Львів» — комплекс одноразового вжитку. «Білий слон». Усе це робилося заради Євро-2012, ним-таки й обмежилося. На стадіон було витрачено 2,94 млрд. грн. Серед арен, які будували до чемпіонату, львівський не є найдорожчим. Найкоштовніші — у столицях, Варшаві та Києві. Та якщо порівняти видатки з місткістю трибун (для «Арени Львів» — 35 тис. сидінь), то вийде, що крісло на галицькому стадіоні є найдорожчим з-поміж усіх ­арен: 8 тисяч 157 євро за місце. Під час Євро стадіон прийняв три матчі. Чи вартувала справа заходу?..

Дедалі частіше доводиться чути, що Львів замість будувати новий стадіон мав би здійснити реконструкцію «України». Але такий варіант не був реальний з причини розташування старого стадіону: «Україна» розміщена у природній рельєфній чаші, яка унеможливлює належну евакуацію глядачів. Питання стояло так: якщо хочете Євро — тільки з новою ареною.

Дивовижно, але досвід не навчив українських посадовців. З не меншим завзяттям Україна змагається за можливість прийняти Олімпіаду (а ще на носі Євробаскет, який пройде також і у Львові). Прем'єр-міністр Микола Азаров каже, що будівництво арен та аеропортів — це погляд у майбутнє, мовляв, рано чи пізно, а знадобиться: «Будемо на виріст будувати, чи ні? Або збудуємо об'єкт, а через два роки скажемо: куди ж ви дивилися, його треба було будувати вдвічі більшим, а ви такий малий об'єкт збудували».

Поки що ця інфраструктура зарекомендувала себе хіба що в іміджевому вимірі. Після Євро в Україні зросла кількість туристів, про державу, хоч це й банально звучить, більше довідалися. Львів отримав після Євро-2012 щонайліпші відгуки від гостей. Попри побоювання, місто виявило себе з чемного та гостинного боку, розвіявши й упередження з приводу расизму. Отак борешся за репутацію, а потім один матч, кілька жестів, дисциплінарний вердикт — і ти вже ксенофоб…

Футбол — ти життя. Життя — ти незбагненне.