Нова конфігурація гравців та груп впливу вимальовується у Львівській обласній раді. Позитивне голосування у справі Угоди про розподіл продукції видобутої на площі Олеська (відбулося 3 жовтня) стало визначальним не лише з точки зору перспектив видобутку на Галичині газу зі сланців, а й для самої ЛОР. І чи не найголовнішим вислідом цього hard day’s night стало те, що почали окреслюватися нові – суттєво відмінні від усталених з часів початку цієї каденції контури обласної ради.

    Олег Король — автор перекладів з польської, чеської, словацької, болгарської, німецької, англійської, шведської (опубліковані) та французької і латиської (не опубліковані) мов. Перекладає публіцистичну, навчальну та художню літературу, зокрема поезію. Вікіпедист-ентузіаст, здобув друге місце у конкурсі про благодійність в українській Wiki. Нагороджений відзнакою «Літературна зірка» за значний внесок у розбудову Вікіпедії статтями про письменників, поетів, літераторів.

Інформаційні повідомлення від офіційних установ багато хто вважає марудним нудним читвом. Але якщо відкинути упередженість, то й від цього набору букв можна отримати майже задоволення.   Беремо два прес-релізи з сонячної Івано-Франківщини. Перший — від місцевої прес-служби облдержадміністрації. «За підсумками конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку" у 2012 році міста і села Івано-Франківської області зайняли призові місця.  

200 мільйонів тонн сміття. Ви уявляєте, скільки це? Якщо повантажити все на вагони і виставити в ряд, то мало бракуватиме до довжини екватора. А саме стільки сміття зараз накопичилося лише на Львівщині. Сусіди івано-франківці відстають, але не набагато. А Тернопільщина взагалі потрапила у п'ятірку лідерів за кількістю продукованого непотребу. То що з тим робити: палити, закопувати, переробляти?     Треба міняти систему  

Вже кілька років поспіль у малесеньке село Гутисько на Бережанщині, де мешкають від сили півтори сотні осіб, приїжджають делеґації з Туреччини. Ні, не думайте, що їх вабить інвестиційний клімат. Тут захоронені турецькі вояки, які загинули в роки Першої світової війни. Мусульманські могили тепер доглядають лемки, які становлять більшість населення Гутиська і яких свого часу переселили сюди з земель, що є тепер територією Польщі. Однак довший час турецький цвинтар був у цілковитому занедбанні.  

В Івано-Франківську відновили браму до палацу засновників міста — родини Потоцьких. І хоч будівлі за тією брамою палацом назвати важко, це, однак, пам'ятка архітектури 17–18-го століть. А через те, що в цих приміщеннях з часом розмістили військовий шпиталь, палац вважають ще й пам'яткою військової архітектури 19-го століття. Зі слів начальника міського відділу охорони культурної спадщини, Ігоря Панчишина, це, напевно, перша пам'ятка в місті, яку вдалося реставрувати за часів незалежності України.  

Дивні речі стаються в столиці Галичини. Наприклад, приїжджає до Львова поважний народний депутат Геннадій Москаль і «прозріває». Поважним Геннадій Геннадійович став завдяки своїм перманентним викриттям відсутності у чиновників на високих посадах дипломів про вищу освіту (останніми під роздачу потрапляли соціальний міністр Наталя Королевська і головний шукач інвестицій Владислав Каськів), а у Львові потрапив у халепу, бо віддає перевагу пластику, а не паперовим грошам.  

Два роки тому група альпіністів-ентузіастів розпочала акцію з назвою «Герої України на вершинах світу». Ентузіасти зі Львова й Тернополя стали першопідкорювачами гірських вершин Кавказу, які називали на честь відомих українців. Так, на карті з'явилися піки Степана Бандери та митрополита Андрея Шептицького. Альпіністи мають амбітні плани щодо «українізації» гір на Кавказі: наступного року планують відбути тристоронню експедицію і підкорити відразу два безіменні піки. Про подробиці цього проекту розмовляємо з його ініціатором — львівським альпіністом і журналістом Мар'яном Нищуком.

Цього тижня у Львові урочистою академією та масштабними науковими конференціями відзначають ювілей Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) — 140 років від заснування.  

Перша зустріч, що відбулась в Івано-Франківську у форматі TEDx, зібрала неочікувану кількість учасників. Доповідачі розмірковували на тему, що ж потрібно Україні сьогодні. Київський гість Петро Порошенко переконаний, що маємо стрибати, як жаби. Львів'янин Андрій Садовий — що треба просто брати і робити. Приблизно одностайна з ним журналістка Наталія Соколенко, яка, пропагуючи гасло «No skigling!», пропонує не обирати «менше зло», а творити вибір самим. Юрист Андрій Романчук радить покладатись у своїх діях не емоції. Усі доповідачі говорили, спираючись на власний досвід успіху.