Поки на Тернопіллі збирають урожай бомб часів Другої світової, решта Галичини занурилася в дослідження і використання нашого цікавого минулого.
Герберт Велс колись писав, що, шукаючи шпильку, можна знайти монету (шилінґ чи пенс або навіть соверен), але таке буває на острові, а в центрі континенту пошуки чого-небудь можуть закінчитися абсолютною несподіванкою. Поблизу села Великі Бірки, що за парканадцять кілометрів від Тернополя, місцевий мешканець пішов шукати брухт. Чоловікові «неймовірно пощастило», бо замість іржавого баняка його рискаль тикнув у «дві авіаційні бомби — одна фуґасна ФАБ-100 та запалювальна, а також артснаряд калібром 152 мм і мінометна міна калібром 82 мм». Так потім сказали спеціалісти-надзвичайники, які дуже зацікавилися місцевістю, де абориґени шукають брухт. Згодом з ґрунту випорпали ще сім стокілограмових фуґасних бомб. А потім ще кілька. Ангели-охоронці літають над Великими Бірками реґулярно ескадрильями, бо тільки так можна пояснити, що весь цей прикопаний жах не вибухнув і не зробив там місцевий Великий каньйон.
Буває, шукаєш щось корисне в господарці, а знаходиш таке щастя
На Франківщині під землею і на ній самій кояться ще драстичніші речі. Про провалля поблизу селища Солотвино в Закарпатській області вже казано і співано. Там ґравітація братиме своє завжди, бо нема на то ради, але є на Прикарпатті село Тужилів, яке омивають води одразу двох річок — Лімниці та Чечви. Два роки тому за одну ніч гірська течія знесла 30 метрів берега. За архівними документами, на початку ХХ століття на цьому місці захоронили селян, які померли від тифу. Тепер ситуація повторилася, але кажуть, що береги біля Тужилова можна закріпити бетонними блоками, а можна використати досвід Яворова, що на Львівщині. Там берег річки Шкло тримається, зокрема, за допомогою пам'ятника Леніну, який демонтували 1991 року і тепер експлуатують з максимальною користю.
А в самому Івано-Франківську з'явиться монумент, який не демонтують, бо то буде пам'ятник великій людині, а не пересічному тирану. Ще у 2013 році відбувся конкурс, на якому переміг проект франківського скульптора Степана Федорина. За його задумом митрополит Андрей Шептицький в оточенні двох дітей зображений у простому священичому вбранні і без митрополичої митри. Будівництво почали минулого тижня, закінчити постамент планують до липня.
Тим часом у Львові точаться баталії довкола того, який і де стоятиме Митрополит біля церкви Юра. А Рома́н Марі́я Алекса́ндр Шепти́цький (світське ім'я Митрополита) казав колись: «Браття мої милі! Коли любите свої діти і свій нарід, коли дбаєте о щастє і здоровлє, жийте морально, не убивайте самі себе, не убивайте своїх дітей, не марнуйте неморальністю основних, фізичних сил народних! Бійтеся гріха, бійтеся дочасної і вічної кари Божої, бійтеся тих страшних наслідків, які наносить неморальність на кождого зосібна, на родину, на цілий народ!».
Так виглядатиме Митрополит у Франківську
27.04.2015