Земля для учасників АТО

Земельно-квартирне питання для учасників АТО стало ще одним «менінґітом» і для самих бійців, і для місцевої влади. Центральна влада легким помахом руки надала воякам право отримати житло чи землю, однак в житті все виявилося не так, як на папері. І хоч на Львівщині процес надання земельних ділянок не гальмує, однак щойно цього місяця перші вояки зможуть отримати свої наділи. Щоправда, без ложки дьогтю і тут не виходить — відомий правник повідомив про ймовірні надужиття під час виділення земельних ділянок воякам і за цим фактом правоохоронці провадять слідчі дії.

Найбільше землю хочуть отримати поблизу Львова

За останні 10 місяців на Львівщині учасникам АТО та родинам загиблих військовиків виділили 2 234 земельні ділянки загальною площею понад 348 гектарів. Як інформує Львівська ОДА, на 8 квітня учасникам АТО виділили 1 667 ділянок загальною площею 189,90 га для провадження садівництва, 435 парцель площею 43,18 га — для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 123 наділи площею 114,53 га — для особистого селянського господарства і 9 ділянок площею 0,90 га — для індивідуального дачного будівництва.

Затверджено проекти землеустрою щодо надання військовикам та членам родин загиблих воїнів 721 земельної ділянки.

Загалом за той час учасники антитерористичної операції подали 3 377 клопотань про отримання землі на Львівщині. Найбільше звернень щодо приватизації земельних ділянок від учасників АТО подано у Пустомитівському (764), Яворівському (361), Жовківському (285), Бродівському (231), Миколаївському (213), Городоцькому (181), Кам'янка-Бузькому(169), Мостиському (159) та Золочівському (147) районах.

Як розповів голова Громадської ради при головному управлінні Держземагентства у Львівській області Ярослав Мандрук, переважна більшість заявників родом з Львівської області, водночас є випадки, коли бажання отримати землю на Львівщині виявляють мешканці інших реґіонів. Учасники АТО, прописані у Луганській, Донецькій областях та Криму, виявили бажання отримати 15 га землі між Львовом та Брюховичами.

Ярослав Мандрук запевнив, що учасники АТО на Львівщині не мають проблем з отриманням землі. З його слів, Львівська область у цьому процесі попереду всіх інших областей, а за виділенням землі наглядає спеціальна комісія при ЛОДА.

За даними начальника управління архітектури, містобудування та інфраструктурних проектів ЛОДА Володимира Лавріна, ця комісія розділена на дві групи: одна група шукає вільні земельні ділянки, а до другої групи увійшли представники усіх 22 військових формувань, які воюють в зоні АТО. Саме представники другої підкомісії перевіряють правдивість поданих військовиками документів. Зі слів голови ГО «Всеукраїнське об'єднання учасників АТО» Миколи Кобільника, в такий спосіб вдається отримувати оперативну і правдиву інформацію про перебування вояків на сході.

Володимир Лаврін розповів, що близько 800 вояків подали заяви на отримання землі у Львові, однак з тим виникла проблема, оскільки вільної землі в обласному центрі практично немає, тож воякам пропонують землі поблизу обласного центру, в межах 30 км від Львова. За його даними, опрацьовано документацію щодо 96 населених пунктів і влада готова запропонувати перші 120 ділянок. Ще з 470 потенційними ділянками провадиться робота. Пан Лаврін пояснив, що йдеться про території, де генпланами передбачено розширення населених пунктів чи зміну цільового призначення землі.

Щодо житла, то все набагато складніше. За даними Володимира Лавріна, ЛОДА складає списки тих, які мають на нього право. А це — родини загиблих або воїни, що отримали 1-шу групу інвалідності й потребують поліпшення житлових умов. ЛОДА передає ці списки до Міністерства оборони, а кошти для купівлі квартир надає Кабінет Міністрів. Наразі в тому списку є 51 особа. Але помешкань закуплено лише три — одне в Новояворівську і два в Яворові.

Чиновник вважає, що одним зі способів вирішення проблеми є доведення до ладу так званих довгобудів. Сьогодні триває робота над тим, щоб визначити будинки, які можна довести до нормального стану з мінімальними видатками.

Брюховицький казус

На думку Володимира Лавріна, проблему зі землею для львівських АТОшників можна було б вирішити дуже просто, якби у Києві погодилися передати ЛОДА землі кількох військових частин поблизу Львова — у Брюховичах, Давидові та Черепині.

Лаврін у коментарі для «Z» нагадав, що ОДА ще минулого року пропонувала, щоб частину території колишніх артилерійських складів у Брюховичах Міноборони передало обласній владі.

«Ідея дуже проста: ми беремо ділянки, продаємо їх, робимо накопичувальний рахунок і за ці кошти будуємо житло для учасників АТО та безквартирних офіцерів. Абсолютно прозора схема, і це робиться підконтрольно, щоби не допустити порушень. Проблема сьогодні в тому, де взяти кошти», — пояснив він.

Відповідаючи на запитання, чому б не будувати житло для вояків на території, наприклад, колишніх військових складів у Брюховичах, де є вся необхідна інфраструктура, чиновник твердить, що ліпше ці землі вигідно продати і за виручені кошти збудувати житло для тих, хто його потребує. На його переконання, проблем з продажем не мало би бути, адже попит на землю в цьому передмісті Львова постійній і ціни на землю там високі.

За підрахунками Лавріна, з 60 гектарів земель вийде до 450 ділянок, кожну з яких можна продати за $20–30 тисяч. Орієнтовно це 10 мільйонів доларів, або понад 200 мільйонів гривень за сьогоднішнім курсом національної валюти.

Однак Уряд та Міністерство оборони не надто прагнуть позбуватися тих земель і передавати їх ЛОДА. Минулого року запровадили мораторій на продаж військового майна та землі через конфлікт на Донбасі. У військовому відомстві також наполягають, що наразі не варто відмовлятися від усіх набутків бодай через те, що чисельність армії збільшується і поки що достеменно не відомо, що війську знадобиться, а що ні. Саме тому кількамісячне листування обласної влади з центральною не дало жодних результатів.

Натомість голова ГО «Всеукраїнське об'єднання учасників АТО» Микола Кобільник припускає, що за таким бажанням можуть стояти й інші інереси.

«Міністерство має безліч закинутих гуртожитків, земельні ділянки та інші об'єкти. Учасники АТО могли би самі відремонтувати ті гуртожитки, освоїти ці землі. Але у Верховній Раді розгляд питання призупиняють. Мабуть, чекають якісь бізнес-структури, зацікавлені в цих землях», — каже він.

Без криміналу — ніяк?

Масований процес виділення земель не може відбуватися цілком гладко. Про порушення під час надання земельних ділянок учасникам АТО чи не першим заговорив львівський правник Андрій Петришин. Він заявив, що має підстави говорити про порушення від посадовців головного управління Держземагентства у Львівській області.

Зокрема, зі слів Петришина, йдеться про випадки дискримінації щодо учасників АТО, бо декотрим з них надають по 2 га землі, а інші отримують по 20–30 соток, хоч воювали вони однаково.

«Я розумію, що багато хто з цих хлопців, крім цієї землі та медалей, нічого не отримає. Для мене вони усі герої, і кожен має отримати не менше, ніж всі решта. Бодай півгектара землі. Але до пересічних атошників Держземагентство ставиться доволі леговажно, дає землю за 20–30–40 км від Львова і надає ділянки у неналежних місцях — у болотах та під  високовольтними опорами», — розповів у розмові зі «Z» Андрій Петришин. На його думку, такі дії можна кваліфікувати як зловживання владою та службовим становищем, адже йдеться про порушення базових прав громадян України, закріплених у Конституції держави.

Нині правник супроводжує чотирьох учасників АТО, які подали документи на виділення земельних ділянок у листопаді минулого року, однак досі землі не отримали, хоча закон відводить на це 45 днів.

Крім того, Андрій Петришин тричі звертався до прокуратури щодо ймовірних зловживань від представників Держземагентства у Львівській області у процесі виділення земель для учасників АТО.

У своїх зверненнях правник просить перевірити інформацію про те, що керівництво ДЗА у Львівській області виділяло земельні ділянки нібито для учасників АТО влітку минулого року ще перед тим, коли було юридично визначено та закріплено статус АТО та вояків, які відбувають службу в зоні антитерористичної операції.

Адвокат заявляє, що за допомогою певних лакун в законодавстві було виділено приблизно 80 га земель у Пустомитівському районі. Частину цих ділянок отримали реальні учасники АТО, а частина осіб, що отримали землю, не мали стосунку до АТО.

«Серед тих, хто отримав землю за той час, про який ми говоримо, не всі є учасниками АТО за моєю інформацією. Частина з учасників АТО жодного стосунку до Львівської області не мають. Це доволі дивно, на мій погляд, що людина з Харкова приїжджає і хоче отримати землю у Львові», — каже Андрій Петришин.

Крім того, він стверджує, що були випадки, коли невдовзі після отримання документів на землю новоспечений власник дарував її чи продавав третім особам, і це само з себе викликає підозри. Саме тому він утретє просить прокуратуру перевірити ці дані, щоби встановити істину.

Зі слів Петришина, з Галицького райвідділу внутрішніх справ до нього надійшла відповідь на заяву про вчинення злочину, у якій зазначено, що відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 9 квітня і попередня правова кваліфікація визначена за частиною першою статті 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем), а самого правозахисника викликають для надання пояснень.

Ще один пікантний акцент у цій проблемі виник геть нещодавно, коли високі посадовці з Києва почали говорити про потребу скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель. У нашій сповненій протиріч державі не можна відкидати, що хитрі ділки та не вельми сумлінні чиновники вже готуються до цього кроку, використовуючи будь-які лазівки, і не гребують нажитися на військовиках, більшість з яких не дуже орієнтуються у нетрях земельних законів. І бодай з цього огляду правоохоронці мали б ретельно перевірити заяви Андрія Петришина про ймовірні схеми відчуження земель, а надто ж якщо йдеться про такі ласі шматочки, як прилеглі до Львова райони області. Адже саме там земля найдорожча.