Низка українських науковців, мовознавців і громадських діячів звернулася до Кабінету Міністрів України з закликом призначити гідного фахівця на посаду уповноваженого з захисту державної мови. Інтелектуали висловлюють стурбованість ставленням уряду до мовного закону й закликають у відповідальний спосіб виконати норми законодавства.

Про це йдеться у зверненні, оприлюдненому на Facebook-сторінці групи підтримки громадського закону про мову.

"Ми глибоко занепокоєні станом виконання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і спробами нівелювати роль ключової інституції, покликаної втілювати цей закон. Не можна не відзначити позитивних кроків, здійснених урядом, Міністерством освіти і науки та Міністерством фінансів: створено Комісію зі стандартів державної мови, в бюджеті на наступний рік передбачено кошти на реалізацію закону. Але системної роботи з імплементації, популяризації і контролю за виконанням закону про державну мову владою, на жаль, не ведеться. Ті норми закону, які вже набули чинності, масово порушують", – зазначають автори звернення.

Представники громадськості вважають, що саботаж найяскравіше проявився у зволіканні з призначенням мовного омбудсмена: уповноваженого мали визначити ще місяць тому, до 16 жовтня.

Автори заяви нагадують, що Міністерство юстиції так і не подало власної кандидатури на посаду уповноваженого. Натомість Мінкульт вибрав не достатньо кваліфіковану претендентку.

"Міністр культури, молоді та спорту кілька місяців зволікав з поданням під приводом пошуку найкращого кандидата. Але у підсумку подав кандидатуру завідувачки кафедри журналістики Чорноморського національного університету імені Петра Могили (Миколаїв) Тетяни Монахової. Не маючи нічого проти пані Монахової як людини, ми, разом з тим, змушені нагадати: закон передбачає призначення на цю посаду кандидата, який «має досвід правозахисної діяльності або досвід діяльності із захисту державної мови та здатний за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнями виконувати відповідні посадові обов’язки»", – зазначають учасники заяви.

 

Тетяна Монахова працює завідувачкою кафедри журналістики Чорноморського національного університету імені Петра Могили у Миколаєві; професорка.

 

Пані Монаховій – 39 років. Вищу освіту здобувала в Миколаївському педагогічному університеті ім. Сухомлинського (спеціальність – учитель української мови і літератури та англійської мови й зарубіжної літератури).

 

Докторську дисертацію захистила у 2015 році (тема – "Сучасні стратегії текстотворення в українській мові").

 

Авторка монографії "Народництво, модернізм і постмодернізм у лінгвістиці"; авторка посібників: "Дискурсивна риторика", "Українська діалектологія", "Культура української мови". Видається у Миколаєві.

Автори заяви висловлюють подив, що Володимир Бородянський запропонував людину, "яка не відзначилася жодними публічними діями з підтримки закону про державну мову чи захисту мовних прав українців". "Такий крок міністра важко розцінити інакше, як прагнення нівелювати роль і значення інституту уповноваженого", – обурюються підписанти.

Відтак громадськість закликала Кабінет Міністрів відповідально підійти до голосування за кандидатури й рекомендувала підтримати на засіданні Кабміну науковця, колишнього депутата Тараса Креміня (кандидатуру Креміня запропонував офіс Уповноваженого з прав людини).

 

Тарас Кремінь – колишній народний депутат, ексголова підкомітету з освіти комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти; співавтор мовного закону.

 

Панові Креміню – 41 рік. Вищу освіту здобував у Миколаївському державному педагогічному університеті (кваліфікація – вчитель української мови і літератури та англійської мови і зарубіжної літератури). Відтак – аспірант відділу української літератури ХХ століття Інституту літератури імені Шевченка НАНУ.

 

Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за темою: "Концептуалізація історіософського міфу в ліриці 1960-1980-х рр". Закінчив докторантуру на кафедрі української та зарубіжної літератури і методики їхнього викладання Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Григорія Сковороди. Тема дисертації – "Еволюція епосу та ліро-епосу в українській літературі Х-ХХІ ст.

 

Протягом 2000-2010 рр. працював у Миколаївському університеті ім. Сухомлинського, також мав секції в Чорноморському державному університеті імені Петра Могили.

 

Ексголова Миколаївської обласної ради.

"Тарас Кремінь упродовж багатьох років послідовно відстоював українську мову і працював для її розвитку і захисту. Зокрема, він був одним із співавторів і активно сприяв ухваленню закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», його позиція та досвід у цьому питанні не викликають сумнівів", – зазначили автори.

Заяву підписали:

Володимир Василенко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор юридичних наук, Надзвичайний і повноважний посол України;

В’ячеслав Брюховецький, герой України, доктор філологічних наук, почесний ректор Національного університету “Києво-Могилянська академія”;

Павло Гриценко, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України;

Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики, громадський діяч, журналіст, перекладач з французької;

Павло Мовчан, заслужений діяч мистецтв України, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Шевченка;

Іван Малкович, поет, видавець, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка;

Юрій Ковалів, доктор філологічних наук, професор, лауреат премії імені Тараса Шевченка;

Петро Мідянка, поет, лауреат Премії України імені Тараса Шевченка;

Богдан Ажнюк, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту мовознавства ім. Потебні НАН України;

Вахтанг Кіпіані, головний редактор сайту “Історична правда”;

Євген Нищук, народний артист України;

Тарас Шамайда, рух “Простір свободи”;

Святослав Літинський, ГО “Незалежні”;

Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук;

а також Олександр Положинський, Віктор Морозов, Ірма Вітовська і багато інших.