Луценко: Посол США передала список осіб, котрих не можна переслідувати.

 

Україна знову занурюється у скандал із зовнішнім втручанням у американські вибори 2016 року – генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про початок розслідування проти директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника через підозри щодо втручання в президентську кампанію. Водночас Луценко сказав, що посольство США в Україні вимагало від Генпрокуратури унеможливити переслідування низки осіб, передавши Луценкові список "недоторканних" (серед них начебто був Ситник).

 

Такі зізнання генеральний прокурор зробив у інтерв'ю американському виданню The Hill.

 

 

"На жаль, ще під час першої зустрічі посол США в Києві [Марі Йованович] передала мені список осіб, котрих ми не маємо переслідувати", – сказав Луценко.

 

"Моя реакція на це – таке є неприйнятним. Ніхто в цій країні, навіть президент, чи парламент, чи посол, не зупинять мене від переслідування, якщо є злочин", – зазначив генпрокурор.

 

Що ж до справи проти Артема Ситника, то Юрій Луценко поінформував: правоохоронці отримали матеріали від народного депутата (йдеться про Борислава Розенблата), котрий домігся визнання в суді констатації факту втручання НАБУ в американські вибори у 2016 році. Також Розенблат надав правоохоронцям запис розмови, на котрій Ситник нібито зізнається у грі на боці Гілларі Клінтон. "Член парламенту навіть долучив аудіозапис із кількома чоловіками, один із котрих має голос, подібний до Ситникового, які обговорюють справу", – повідомив Луценко.

 

"Пан Ситник підкреслив, що в такий спосіб він хотів посприяти в кампанії Клінтон", – зауважив генпрокурор.

 

Юрій Луценко також порушив фінансовий бік питання. З його слів, Україна займалася розслідуванням справи про марнування американської урядової технічної допомоги США на суму в 4 мільйони доларів США – однак посольство і тут стало на захист фіґурантів. "Натомість [Йованович] вважала, що наші спілкування з українськими громадянами, українськими державними службовцями, які були постійними відвідувачами американського посольства, кидають тінь на цю антикорупційну політику", – сказав Луценко.

 

Водночас Луценко поскаржився на те, що ГПУ так і не отримала від США передбачених 4 млн дол. допомоги для реформування прокуратури.

 

 

У прес-службі Державного департаменту США заявили, що бачили заяви Юрій Луценка. "Сполучені Штати наразі не надають жодної допомоги Генеральній прокуратурі України (ГПУ), але раніше намагалися підтримати засадничу реформу системи правосуддя, у тому числі ГПУ, після Революції гідності 2014 року. Коли політичної волі для правдивих реформ, проведених генеральними прокурорами, забракло, ми скористалися нашою відповідальністю перед американським платником податків і перенаправили допомогу на більш продуктивні проекти", – пояснили у Держдепі.

 

Нагадаємо, минулого тижня народний депутат Борислав Розенблат оприлюднив аудіозапис розмови з паном, чий голос схожий на голос Артема Ситника. Промовець хизувався своєю роллю в американських виборах: "Я ж йому теж допомагав, точніше не йому, а Гілларі… У Трампа внутрішні питання домінують над зовнішніми, а Гілларі з тих політиків, що вигідні Америці і світу. Для нас це було б краще, але для американців краще те, що робить Трамп", – нібито сказав директор НАБУ.

 

Нова хвиля скандалу збурила у Сполучених Штатах середовища опонентів Гілларі Клінтон. Зокрема, навіть президент США Дональд Трамп "твітнув" на своєму мікроблозі публікацію про скандал. Заголовок тієї публікації проголошував: "ВИКРИТО: Посадовець іноземного уряду надав Гілларі бруд проти Трампа".

 

 

Український журналіст Володимир Бойко пов'язує заяви Юрія Луценка виданню The Hill з недавнім корупційним скандалом довкола "Укроборонпрому", котрий кинув тінь на саме Антикорупційне бюро, а заодно – на посла Марі Йованович, котра начебто протеґувала Ситнику.

 

Нагадаємо, невдовзі після спалаху скандалу посол США заявила, що офіційний Вашингтон наполягає на продовженні антикорупційної реформи: слід розслідувати справу "Укроборонпрому", забезпечити незалежність антикорупційних органів, очільника САП Назара Холодницького – звільнити.

 

Сам Холодницький на піку скандалу анонсував появу певної гучної інформації про Артема Ситника. "Повірте, буде цікаво", – заінтриґував Холодницький. Характерно, що в той момент журналісти питали прокурора саме про позицію Сполучених Штатів Америки щодо української антикорупційної реформи.

 

"Українське втручання" у цій справі сягає серпня 2016 року, коли Національне антикорупційне бюро України розголосило інформацію про наявність прізвища Пола Манафорта (очільник Трампового штабу) в "комірній книзі" з тіньової бухгалтерії Партії реґіонів.

 

На своєму офіційному сайті НАБУ опублікувало фраґменти 22 записів, зроблених на 19 різних аркушах. Згідно з нотатками, на витрати, пов'язані з Манафортом, виділили загалом понад $12,7 млн, починаючи з 20.11.2007 року. Останній запис у "книзі" щодо Манафорта датується 5 жовтня 2012 року.

 

Частину матеріалів із "чорної бухгалтерії ПР" оприлюднив народний депутат Сергій Лещенко.

 

 

У червні 2017 року, вже при президентстві Дональда Трампа, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виступили зі спільною заявою, в котрій констатували непідслідність імовірних фінансових порушень з боку Манафорта українським правоохоронцям.

 

"Як неодноразово підкреслювали НАБУ і САП, наявність прізвища Пола Манафорта у списках так званої «чорної бухгалтерії» не означає, що він дійсно отримав ці кошти, адже у графі отримувачів містяться підписи інших осіб", – зазначили відомства Холодницького та Ситника.

 

У грудня 2018 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником інформації про колишнього голову виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Це мало наслідком втручання у виборчі процеси Сполучених Штатів Америки 2016 року та завдало шкоди інтересам держави Україна, заявили у прес-службі суду.

 

Борислав Розенблат – герой одного з перших гучних розслідувань Національного антикорупційного бюро ("бурштинова справа").

 

21.03.2019