Паралельні світи і їхні представники регулярно просочуються у наш вимір і розфарбовують життя різноманітною гидотою. Огляд подій тижня в Україні.
Санкції тижня
Вигаданий для самої себе світ Росії не обмежується матрьошками, балалайками, Калашниковим і «Крим наш». Ця територія, як оспіваний Пушкіним острів Буян (його прототип – німецький Рюген), має велетенську купу персонажів, які вигадують все нові історії. Тепер РФ як останній острів, де борюкаються з всесвітнім злом вчені коти і дядьки чорномори, сконцентрувалася на санкціях проти України, з якою веде війну. «За порєбрік» заборонено ввозити переважно вітчизняні продукти харчування. Про настоянку глоду в списку не сказано, але російськомовним варто знати, що глід російською звучить як «бояришнік».
Ще цікавіше російські санкції виглядають стосовно буцім громадян України, які ще донедавна були дуже симпатичні Кремлю. Одіозні персони з прізвищами Добкін, Мураєв, Новинський, Вілкул etc потрапили до російського «лепрозорію», а такий собі Юрій Бойко – ні. Конспірологи почали ганяти масло по карбюратору, аби знайти відповідь на питання, поставлене загадковою російською душею, і відповідей знайшли занадто багато, аби їх оприлюднювати в притомному товаристві. Опозиціонери справжні і справжні опозиціонери за життя трохи сваряться зараз щодо питання «Хто улюблена дружина товариша Сухова».
До 31 березня РФ ще буде визначатися з «улюбленими», тасувати «медведчуківських» з «ахметівськими», а «фірташівських» ще з дідько знає ким, бо за такі «многоходовочкі» довколакремлівським хлопцям платять, а значить, треба вигадувати нові абсурди, які вплив матимуть тільки на дуже стурбованих людей.
Прокурор тижня
Юрій Луценко давно заробив на титул «діда Панаса сучасності». Але будь-які звання треба регулярно підтверджувати. Цього разу Юрій Віталійович зробив великий крок в напрямку розширення власної легенди, і в ефірі "5 каналу" в програмі "Рандеву" заявив: "Можна все завершити за місяць, якщо Мельниченко привезе в Україну запис і оригінальний записуючий пристрій. Від чого він відмовляється з 2004 року. Чого відмовляється? Запитайте у Миколи Мельниченка". Так Генеральний прокурор відповів на питання, хто замовив вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
Хвороблива уява малює аеропорт в Борисполі, де приземляється засекречений чартер з втаємниченим майором Мельниченком, який передає Луценкові «запис». Досі достеменно не відомо, на який пристрій писав Микола Кучму, тому з собою Мельниченко привезе USB, компакт-диски, міні-диски, касети виробництва TDK або BASF, накопичувачі на бобінах і пару кавалків вавилонського клинопису.
Для чого Генеральному прокуророві робити з писка халяву, залишається відкритим питанням.
Антреприза тижня
Українським виборцям пасувало б щиро подякувати Володимиру Зеленському за заміну у телеефірі лисого партнера. Тепер всі, кого сватають у президенти, мають брати приклад з Володимира Олександровича і йти говорити з Дмитром Гордоном як мінімум три години. По-перше, це смішно, але лише кілька хвилин, по-друге, Дмитро Ілліч своєю присутністю кристалізуватиме бздури тих, хто з ним говорить, а він тактовно відкриває рот, по-третє, кандидати, які погодяться на таке інтерв’ю, можуть стати ФОПом і продавати шаурму десь у Залізному порту.
Менш лисий за Гордона і трохи сумніший за Зеленського персонаж колись говорив, що найважливішим мистецтвом є кіно. Говорив він то сто років тому, а тепер, якби картавий в кепочці вийшов з Мавзолея і побачив, що можна зробити за допомогою телебачення, то світову революцію здійснювала б родина Сімпсонів.
Повернення тижня
Роману Насірову має заздрити рабиня Ізаура, Дика Роза і вся «Санта-Барбара». Історія пересування цього персонажа в часі і просторі розмазує по асфальту всі мильні опери, створені за попередні десятиліття. В’їхати в судову залу, закутаним у коцик, Насіров зміг, потім зумів забарикадуватися тілом чуйного вахтера у елітній Феофанії, згодом носив «в інтимній зоні» електронний браслет, з допомогою якого за ним мали б стежити компетентні органи. Зібравши воєдино латиноамериканське «мило», Home-video і присмачивши його чоловічим варіантом творів Еммануель Арсан, Насіров домігся, що суд поновив його на посаді головного фіскала країни. Потім Роман Михайлович дуже делікатно робив спроби прорватися на своє робоче місце, куди його так і не пустили, та цілком категорично написав на відомчому бланку наказ про поновлення самого себе на роботі.
Згадані закордонні персонажі того разу поступилися Михайлу Водяному, який не народився в Одесі, але вважається одеситом. Насіров так само, як Водяной-Попандопуло у «Весіллі в Малинівці», малював державні папери, забезпечені власним підписом. І чомусь є важка підозра, що найближчим часом відставлено-поновлений фіскал займатиметься такими самими речами. Аби не було сумно.