Синоптики і політологи пророкували спекотний квітень. Одні точно не помилилися, інші почекають – і виявиться, що і вони мали рацію. Огляд подій тижня в Україні.
Закон тижня
Не варто сподіватися, що з прийняттям Верховною Радою урядового проєкту закону №10449 «мобілізаційна епопея» закінчиться – військовозобов’язані законослухняно потягнуться до ТЦК, а працівники цієї структури перестануть влаштовувати сафарі на майбутніх захисників. Сам документ читало дуже обмежене число людей, але коментувати його взялися всі, хто чув про існування законопроєкту чи просто знав, що таке мобілізація.
Критикують нововведення за вилучення з фінального варіанта закону норму про демобілізацію (в Міністерстві оборони обіцяють підготувати відповідний законопроєкт за якихось вісім місяців), за ліберальні (на думку критиків) покарання для «ухилянтів», за бронь для нардепів і циркачів. Ті, в кого до №10449 претензій менше, згадують про створення електронного кабінету для реєстрації, який спростить процес, але головним позитивом називають сам факт законодавчого врегулювання мобілізації.
До речі, закон про мобілізацію Президент Зеленський ще не підписав. А набуде чинності документ через 60 днів після того, як його підпише Верховний Головнокомандувач.
Міжнародне тижня
Іноді миротворчі ініціативи, які виникають за кордоном, викликають підозру в тому, що їхні деміурги зарано потоваришували з пані деменцією або раптово стали ідейними симпатиками РФ. Цього разу спочатку міністр оборони США (Ллойд Остін бореться з онкологією, а не з мозком) стурбувався тим, що російські нафтопереробні заводи горять, і порадив українцям «краще переслідувати тактичні та оперативні цілі, які можуть безпосередньо вплинути на поточну боротьбу», бо «атаки можуть мати негативний вплив на глобальну енергетичну ситуацію». Після батьківської турботи шефа Пентагону російськими паливно-мастильними матеріалами перейнялася його помічниця з питань міжнародної безпеки. «Питання про атаки на критично важливу інфраструктуру, коли це цивільні цілі, викликає у нас занепокоєння», – заявила Селеста Валландер. Русофілію чиновникам Пентагону ще якось можна вибачити, але некомпетентність на таких посадах – серйозніша проблема.
А інформаційний вкид з нібито турецьким «мирним договором» для України і РФ можна розцінити як бажання Туреччини стати регіональним лідером. Якщо цей документ реально розглядався офіційною Анкарою, то творці поставилися до його створення халатно. На замороження війни за наявною лінією фронту до 2040 року, а потім проведення референдумів стосовно зовнішньополітичного курсу країни, реакцією в соціальних мережах була порада туркам провести референдум в Курдистані.
В Міністерстві закордонних справ могли зробити колекцію «мирних договорів» різного авторства. Варто було б додати коментарі дипломатів, політтехнологів, конспірологів і психіатрів.
Patriot тижня
Але поки що керівник вітчизняного МЗС вибрав для себе мілітарну сферу діяльності. Очевидно, Дмитрові Кулебі набридло бути «на підтанцьовці» в Офісу президента, і він почав активну роботу в непритаманному раніше Дмитру Івановичу напрямку. На форумі дипломатії воєнного часу міністр задумався над пріоритетами і дійшов висновку, що нам бракує засобів протиповітряної оборони. «І не просто ППО – а Patriot і Samp-T, які здатні збивати балістику. Треба діяти дуже сфокусовано, не треба розмивати», – заявив Кулеба.
Днем раніше Дмитро Іванович оприлюднив інформацію, що у світі є понад 100 доступних Patriot, і Україна прагне якомога швидше отримати хоча б 7 таких систем, щоб захистити міста, які найбільше потерпають від російських атак. Потім Кулеба говорив про ППО з норвезьким колегою Еспеном Бартом і міністром закордонних справ Італії Антоніо Таяні.
Поки що «помацати» протиповітряні здобутки міністра закордонних справ не можна, бо надто рано, але активність, з якою Кулеба працює в цьому напрямку, в карму міністра плюсів додала.
Балтійське тижня
Питання протиповітряної оборони було ключовим у Вільнюсі, куди Володимир Зеленський прибув для участі в саміті Тримор'я та підписання нової двосторонньої безпекової угоди. Чергову угоду підписали з Латвією, а литовці нагадали, що надали Україні військової підтримки на суму близько 610 мільйонів євро, тільки в поточному році надано підтримки на суму 84 мільйони євро. «Литва намагається надати усе необхідне вам озброєння. Але наші можливості обмежені. Проте ми готові надати вам антидронові системи, броньовані автомобілі та боєприпаси 155 калібру», – сказав президент Науседа.
Для Зеленського зустріч з найближчими союзниками стала приводом, аби нагадати, що в червні в швейцарському місті Бюргеншток уряд конфедерації проведе саміт за українською формулою миру, де, за словами Зеленського, «буде розроблена детальна карта щодо закінчення цієї війни з погляду справедливого миру, ґрунтуючись на резолюціях угод. І після цього цей документ буде опрацьований на технічному рівні. І буде дана можливість у тому чи іншому форматі, все це вирішать на першому саміті, – як змусити Росію до цих кроків, а ці кроки щодо справедливого миру». Росіяни відмовилися від участі в заході, куди їх запросили виховані швейцарці, бо там звучатиме «мова ультиматумів». Дуже хотілося б, аби влітку Україна могла ставити РФ ультиматуми і добивалася їх виконання.
16.04.2024