Про хлопця, який найближчим часом хоче колонізувати Марс (але то станеться після того, як він ліквідує НАТО), згадувати не варто – бо і без персонажа, іменем якого названо вулицю в Березані, було багато цікавого. Огляд подій тижня в Україні.
Несподіванка тижня
В Емманюеля Макрона з Корсикою якось не склалося, і це тішить – в російські болота він, як Наполеон Бонапарт, не полізе. Президент країни, яка на тій планеті багато важить (має ядерне щось), і політик, котрого іноді підозрювали ледь не в москвофілії, несподівано сказав: "Сьогодні немає консенсусу щодо відправки офіційних і схвалених військ на місця. Але з точки зору динаміки нічого виключати не можна".
У громадян РФ від натяку француза стався енурез зі звільненням сфінктера. В них це буває після негативного приземлення літаків РФ, після «Москви», яка пішла в сторону туди, де негарно казати, і згадування про чорні поліетиленові мішки, куди пакують «наших мальчіков». Макронове припущення довело прессекретаря президента до службового злочину – Пєсков забув, що згідно із затвердженою в Кремлі партитурою, Москва вже два роки воює з НАТО, і пригрозив Альянсу «прямим конфліктом», якщо західні країни вирішать відправити свої війська в Україну.
У самих західних країнах слова французького лідера сприйняли з зацікавленням, але без особливого ентузіазму. Тільки в керівництві Литви пролунала заява, що таку ідею варто обговорити, а Канада висловила готовність відправити своїх військовослужбовців, але тільки для навчання українських бійців.
Про те, що солдатів Альянсу в Україні не буде, говорили польські, шведські, німецькі й американські високопосадовці. А генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оголосив переконання, яке панує в головах західних еліт, – союзники не мають планів посилати своїх військових в Україну, бо і так надають нам безпрецедентну допомогу, починаючи з 2014 року.
Поки що найбільшим ефектом від озвучених думок президента Франції були конвульсії в РФ, але якщо в росіян починається падуча лише від розмірковувань на тему, то говорити з цього приводу варто. А потім і до реалізації намірів справа дійде.
Витік тижня
Гідною карою для керівництва силових структур Федеративної Республіки Німеччини був би примусовий багаторазовий перегляд радянської кіноепопеї, де уродженець Павловского Посада в перервах між відвідинами бару «Елефант» робить вар’ятами гестапо вкупі з абвером і рештою рейху. Тепер вдарений пляшкою по голові Холтофф не виглядає рафінованим дурнем на тлі сучасних німецьких воєначальників, які через власну наївність (страшно уявити, що на високих посадах в бундесвері сидять придурки) вели дистанційні переговори, використовуючи легку для прослуховування платформу WebEx. Бесіду німців підслухали росіяни й оперативно оприлюднили, потужно розігнавши тему про можливість передачі бундесвером ЗСУ далекобійних ракет Taurus. Пропагандисти акцентували увагу, що цією зброєю злі укронацисти планують знищити мирний Кримський міст, по якому їздять ще більше мирні російські танки.
В реакції вищого німецького керівництва на провал у військовому відомстві було помітно розгубленість. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що російський диктатор веде «інформаційну війну» проти Німеччини, прослушку назвав «гібридною атакою», але застеріг від «бурхливої реакції». Для нас найважливішим моментом зі сказаного міністром є його зауваження про те, що на опублікованому записі офіцери обговорювали різні сценарії, і це не означає «зеленого світла» для передачі Києву ракет Taurus. Для Шольца те, що сталося, виявилося «великою проблемою», але канцлер пообіцяв, що все з’ясується «дуже ретельно, дуже інтенсивно та дуже швидко».
Стосовно ж далекобійних ракет, то напередодні скандалу з легковажними німцями стало відомо, що Велика Британія запропонувала угоду про обмін, згідно з якою британці постачатимуть Україні більше власних ракет Storm Shadow, а Німеччина потім відправить на острів ракети великої дальності на заміну. Правда, в ракетному контексті цікаве зауваження зробив колишній британський міністр оборони Бен Воллес: «Поведінка Шольца показала, що з погляду безпеки Європи він не та людина, на не тій роботі і не в той час».
Візит тижня
Королівство Нідерланди стало сьомою (після Великої Британії, Німеччини, Франції, Данії, Італії і Канади) державою, з якою Україна підписала безпекову угоду. Подія, де головними дійовими особами були Президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Марк Рютте, відбулася в Харкові – місці, яке український лідер назвав символічним, позаяк саме звідси десять років тому повертали тіла загиблих пасажирів рейсу MH-17, більшість із яких була громадянами Нідерландів.
Трагедія з Боїнгом увійде в перелік злочинів РФ, що розглядатиме трибунал, створити який хочуть підписанти. Крім того Зеленський відзвітував: «Сьогодні ми з Марком Рютте підписали двосторонню безпекову угоду між Україною та Нідерландами. Документ передбачає два мільярди євро військової допомоги від Нідерландів цього року, а також подальшу оборонну допомогу протягом наступних десяти років. Угода також визначає пріоритети надання допомоги у сфері протиповітряної оборони, артилерії, морських та далекобійних засобів, з особливим акцентом на зміцненні Повітряних сил Збройних Сил України». Рютте, своєю чергою, назвав конкретні цифри: «Ми передаємо новий пакет. Це два десятки човнів для ДПСУ, 9 сучасних гаубиць та інше озброєння. Ми збільшуємо виробництво ППО для України. Боєприпаси, боєприпаси, боєприпаси... Всі знають, що вам потрібно. Ми знаємо, де є артсистеми, що допоможуть Україні. Ми працюємо над цим. Ми підтримаємо чеську ініціативу на закупівлю 800 тисяч снарядів для ЗСУ, на що виділяємо 250 мільйонів євро».
Гірше з конкретикою було, коли мова зайшла про те, коли в небі над Україною з’являться літаки F-16. Щось більш чіткого, ніж «протягом року», почути не вдалось.
Гроші тижня
Менше місяця пройшло від досягнення домовленості між лідерами 27 країн – членів Європейського Союзу і ухваленням рішення Європарламенту про додатковий пакет фінансової підтримки України в розмірі 50 млрд євро. Прем’єр Денис Шмигаль повідомив про це: «Сьогодні (27 лютого, – авт.) Європарламент ухвалив рішення щодо створення фінансового інструменту для України "Ukraine Facility" розміром 50 млрд євро. Вдячний президентці Європейського парламенту та депутатам за їхню солідарність з українським народом. Рішучість ЄС підтримати Україну непохитна. Разом ми вистоїмо!» Ці пів сотні мільярдів складаються з трьох частин: 39 млрд євро бюджетної підтримки; 8 млрд євро інвестиційного інструменту для покриття ризиків; 3 млрд євро технічної підтримки, зокрема на покриття відсотків за кредитами. Тепер відповідно до процедур рішення має підтримати Рада ЄС, після чого воно набуде чинності. У Кабміні називають це формальністю і чекають, що перший транш в розмірі 4,5 млрд євро потрапить до нас уже в поточному місяці.
Паралельно Міністерство фінансів поінформувало, що на виплату пенсій, зарплат українським рятувальникам та педагогам гроші надійдуть з Японії й Норвегії: з Далекого Сходу 465 млн доларів, з країни фіордів 295 млн доларів. Виявилося, що в 2024 році з 1,2 млрд доларів зовнішньої фінансової допомоги Україні через проєкт Світового банку три чверті виділили японці, які стали найпотужнішими донорами.
05.03.2024