Українська та єврейська інтелігенція закликала Київраду не віддавати росіянам Бабин Яр.

 

Українська інтеліґенція, культурні та громадські діячі звернулися до міського голови Києва Віталія Кличка, а також керівників фракцій Київської міської ради зі закликом не підтримувати російського проєкту меморіалу Бабин Яр та не передавати йому землю в користування. Громадськість закликає владу нарешті провести відкриті громадські слухання через скандальний проєкт.

 

Про це йдеться у зверненні, котре станом на вівторок уже підписали Іван Дзюба, Микола Рябчук, Ярослав Грицак, Оксана Забужко, Віталій Портников, Юрій Андрухович, Оля Гнатюк, Йосиф Зісельс, Леонід Фінберг,  Євген Захаров, Мирослав Маринович, Мустафа Джемілєв, Ігор Юхновський, Вахтанґ Кебуладзе, Андрій Любка, Володимир Єрмоленко.

 

Мирослав Маринович і Йосиф Зісельс 

 

"Для суспільства важливо, щоб будь-які проєкти, які стосуються культури та політики пам’яті України, відбувалися без участі нашого ворога – Росії та місцевих адептів кремлівського режиму. Є вагомі підстави вважати, що цей приватний російський проєкт є черговою спецоперацією гібридної війни, яку ведуть проти нашої держави. У цьому контексті заслуговує на увагу лист Служби безпеки України від 22.01.2021 року, у якому зазначено, що питання, які просуває МЦГБЯ, можуть бути використані для дискредитації України на міжнародній арені", – ідеться у зверненні.

 

Автори відкритого листа нагадують, що громадськість уже неодноразово звертала увагу на безпосередню причетність до цього проєкту двох одіозних російських бізнесменів ­­­­– Михаїла Фрідмана та Германа Хана, пов’язаних із керівником держави-агресора – Росії, Володимиром Путіним, і внесених тому у передсанкційні списки США. "На наше переконання, будь-які проєкти в реаліях російсько-української гібридної війни, що триває сім років, будь-які проєкти, що їх просуває путінське оточення, не можуть бути підтримані українською, зокрема київською, владою і реалізовуватися в Україні", – наголошують підписанти.

 

Учасники звернення вважають провокацією початок будівництва меморіальної синагоги на території Кирилівського православного кладовища у Бабиному Яру.

 

Нагадаємо, на 11 лютого до порядку денного засідання Київської міської ради було включено питання щодо передачі в оренду трьох земельних ділянок благодійній організації "Фонд пам’яті Бабин Яр" для подальшої реалізації російського приватного проєкту меморіалізації Бабиного Яру. Міський голова Києва Віталій Кличко тимчасово зняв проєкт із порядку денного: проти виступали переважні частини фракцій “Європейської солідарності”, “Голосу” і “Батьківщини”.

 

На нараді з депутатами Київради Кличко переконував підтримати проєкт. Він узяв на себе відповідальність за залучення російських олігархів і попросив уникнути політизації. Кличко додав, що труднощі довкола проєкту дратують фінансистів. "Вже кілька разів було, коли в мене з Фрідманом, з Пінчуком були особисті такі дискусії, жорсткі дискусії щодо концепту, що хєр з ним – вже не хочемо", – розповів голова міста.

 

Після того депутати фракції "Голосу" зареєстрували проєкт, котрий передбачає заборону на участь росіян та російського бізнесу в розробці та реалізації міських проєктів. Депутати "Голосу" діють наперекір позиції засновника партії Святослава Вакарчука, котрий входить до опікунської ради Центру Голокосту “Бабин Яр” і публічно підтримує креатив Іллі Хржановського. 

 

#дослівно

 

 

Звернення громадськості

щодо меморіалізації Бабиного Яру

 

Ми, представники громадянського суспільства, обстоюємо меморіалізацію Бабиного Яру та збереження історичної пам’яті жертв Голокосту та інших трагедій в українській історії. Для українського суспільства надзвичайно важливо, щоб обговорення цього питання відбувалося публічно, із залученням громадськості.

 

11 лютого до порядку денного засідання Київської міської ради було включено питання щодо передачі в оренду трьох земельних ділянок Благодійній організації «Фонд пам’яті Бабин Яр» для подальшої реалізації російського приватного проєкту меморіалізації Бабиного Яру (МЦГБЯ). Після того, як питання було зняте з розгляду, тому що нібито забракло голосів депутатів, голосування перенесли на 18 лютого.

 

Громадськість неодноразово звертала увагу на безпосередню причетність до цього проєкту двох одіозних російських бізнесменів ­­­­– Михаїла Фрідмана та Германа Хана, пов’язаних із керівником держави-агресора - Росії, Володимиром Путіним, і внесених тому у передсанкційні списки США. На наше переконання, будь-які проєкти в реаліях російсько-української гібридної війни, що триває 7 років, будь-які проєкти, що їх просуває путінське оточення, не можуть бути підтримані українською, зокрема київською, владою і реалізовуватися в Україні.

 

Принагідно привертаємо увагу до того, що 2017 року український уряд замовив державну концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Концепція була розроблена і презентована на початку 2019 року Робочою групою (18 вчених) Інституту історії України НАНУ під керівництвом професора Геннадія Боряка.

 

Для суспільства важливо, щоб будь-які проєкти, які стосуються культури та політики пам’яті України, відбувалися без участі нашого ворога – Росії та місцевих адептів кремлівського режиму.

 

Є вагомі підстави вважати, що цей приватний російський проєкт є черговою спецоперацією гібридної війни, яку ведуть проти нашої держави. У цьому контексті заслуговує на увагу лист Служби безпеки України від 22.01.2021 р, у якому зазначено, що питання, які просуває МЦГБЯ, можуть бути використані для дискредитації України на міжнародній арені та звинувачень у нібито «порушеннях прав та свобод національних меншин у нашій країні.

 

Впродовж 2020 року у ЗМІ з’явилися близько 200 публікацій та декілька колективних звернень, зокрема два звернення українських євреїв, з тисячами підписів на підтримку українського проєкту та з критикою російського проєкту меморіалізації Бабиного Яру.

 

Вже зараз лобісти російського проєкту маніпулюють фактами та матеріалами, бо хочуть представити підтримку українського проєкту та протест громадянського суспільства проти російського проєкту як «протест проти меморіалу жертв Голокосту» і при цьому замовчують існування гідного українського проєкту меморіалізації Бабиного Яру.

 

Окремого розгляду заслуговує одна з провокаційних ідей МЦГБЯ – створення меморіальної синагоги на території Кирилівського православного кладовища у Бабиному Яру. Саме ця ідея згадана в листі СБУ як потенційно небезпечна для міжнародного іміджу України.

 

Наполегливо закликаємо міського голову Києва Віталія Кличка та депутатів Київської міської ради зняти з розгляду питання про виділення земельних ділянок приватному російському проєкту МЦГБЯ та провести широкі громадські слухання з питання меморіалізації Бабиного Яру на засадах української концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру від Робочої групи Інституту історії України НАНУ.

 

Ми наполягаємо на презентації перед депутатами Київради української державної концепції Комплексної меморіалізації Бабиного Яру перед тим, як розглядати будь-які питання, пов’язані з російським проєктом МЦГБЯ.

 

Підписи: Йосиф Зісельс, Мирослав Маринович, Мустафа Джемілєв, Іван Дзюба, В’ячеслав Брюховецький, Микола Рябчук, Ярослав Грицак, Оксана Забужко, Віталій Портников, Юрій Андрухович, Оля Гнатюк, Ігор Козловський, Євген Захаров, Володимир Єрмоленко, Ігор Юхновський, о. Георгій Коваленко, Леонід Фінберг, Анатолій Подольський, Юрій Макаров, Вахтанґ Кебуладзе, Андрій Любка, Олена Стяжкіна, Олексій Панич, Сергій Квіт, Мирослав Чех, Ігор Пошивайло, Вадим Локтєв, Олександр Павліченко, Єхієль Фішзон, Євген Бистрицький та інші.

 

Нагадаємо, українська громадськість тривалий час закликає владу припинити підтримку проєкту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", вважаючи цю ініціативу спробою "анексувати пам'ять". Українські інтелектуали остерігаються, що фінансований російськими олігархами концепт іґноруватиме українське бачення трагедії. Що ще гірше – може зробити українців "крайніми" у Голокості.

 

Наприкінці минулого року МЦГБЯ устряв у черговий скандал зі своїми ініціативами: розпочав розкопки на місці колишнього християнського цвинтаря, досліджуючи територію під майбутню меморіальну синагогу, й натрапив там на людські останки. Український інститут національної пам'яті висловив свої застереження через самодіяльність авторів проєкту.

 

У вересні 2020 року українські євреї звернулися до громадянського суспільства України із закликом нарешті усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті. "Не можна допустити, щоб десятки тисяч єврейських та неєврейських жертв Бабиного Яру навіть через 80 років після страшної смерті стали заручниками й знаряддям російської пропаганди проти України", – йшлося у зверненні.

 

Водночас Президент України Володимир Зеленський публічно підтримав проєкт. У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту 25 січня Зеленський разом із Іллею Хржановським узяли участь у відкритті інсталяції "Погляд у минуле" в Києві. У липні Зеленський зустрівся із членами наглядової ради фонду і делеґував до складу наглядової ради Леоніда Кравчука.

 

У травні понад 300 представників української культурної та наукової спільноти звернулися до влади зі закликом узяти під цілковитий контроль держави створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру. "Саме Українська держава має виступати головним ініціятором, організатором і ґарантом захисту національних інтересів, а отже, національної безпеки у питаннях історичної пам’яті", – йшлося у заяві.

 

Серед авторів цього звернення були: Оля Гнатюк, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, архиєпископ Ігор Ісіченко, Оксана Забужко, Микола Рябчук, Ярослав Грицак, Віталій Нахманович, Іван Патриляк, Віталій Портников, о. Богдан Прах та інші.

 

Після того, як Зеленський проіґнорував звернення української інтеліґенції, віцеректор Українського католицького університету Мирослав Маринович виступив на Zbruč'і з авторською колонкою, в котрій наголосив, що головна вимога – "встановлення контролю української держави й українського громадянського суспільства над питанням про вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому національного меморіялу". "Підкреслюю, саме подвійний контроль, адже позиція державного апарату надто часто має ознаки політичного флюгера. Вирішення таких питань не можна передавати в руки іноземних громадян чи приватних структур", – зазначив Маринович.

 

17.02.2021