Міський голова Києва Віталій Кличко взяв на себе відповідальність за ініціативу зведення меморіалу в Бабиному Яру та залучення російських олігархів. Кличко запевняє, що проєкт буде не російським, а "київським", і закликає уникнути політизації.
Про це йшлося на нараді Кличка із представниками фракцій у Київській міській раді перед розглядом питання про надання Центру Голокосту “Бабин Яр” трьох земельних ділянок для облаштування меморіального комплексу, як його бачить художній керівник із Росії Ілля Хржановський. Наразі Кличко зняв цей пункт із порядку денного. Проти виступають переважні частини фракцій “Європейської солідарності”, “Голосу” і “Батьківщини”.
Кличко сказав депутатам, що його тривожить: музеї Голокосту є в багатьох містах, де не було розстрілів, а в Києві – немає. "У Бабиному Яру гуляють собаки, жарять шашлики, і нічого не було. Я тоді виступив ініціатором, ми знайшли кошти, концепт, майданчик, поспілкувались зі спільнотою", – сказав голова міста. Стенограму дискусії опублікувало видання "Новинарня".
Бурмистр каже, що він зустрівся з українським олігархом Віктором Пінчуком, і вже той порадив йому бізнесменів єврейського походження, котрі можуть долучитися до проєкту.
"Я дуже не хотів би, і це не повинно бути політичним проєктом. Це перше. По-друге, ні в якому разі не повинно бути якоїсь людини, яка каже: “Це мій проєкт!” Це проєкт громади міста Києва в першу чергу. Але почалась маніпулятивна, переконаний в тому з точки зору роботи, медійна [кампанія], і це була помилка. “Що там росіяни це роблять, і просування російського світу на Україні”, – обурився Кличко.
Віталій Кличко додав, що труднощі довкола проєкту дратують фінансистів. Дехто вже буцімто мав намір облишити справу. "Вже кілька разів було, коли в мене з Фрідманом, з Пінчуком були особисті такі дискусії, жорсткі дискусії щодо концепту, що хєр з ним – вже не хочемо", – розповів Кличко.
Під час перепалки із депутатами Віталій Кличко сказав, що ставиться негативно лише до злих росіян – а росіяни з добрими намірами його не лякають. "Так сталось, що я знайомий з Володимиром Путіним. Так сталось, що у мене мама росіянка! І у мене багато родичів також в Росії... Так я хочу сказати, що я не хочу розділяти росіян і російську агресивну політику тих людей, які там знаходяться", – сказав Кличко.
Голова Київської адміністрації з подивом відреаував на зауваження про підтримку окремими фінансистами російської аґресії і запропонував дочекатися оцінок СБУ.
#дослівно
Аліна Михайлова (“Голос”): Я є учасником російсько-української війни, я чотири роки була в добровольчому підрозділі медиком, і я тут виступаю не тільки як депутат Київради, а як людина, яка все ж таки мала чотири роки безпосередній контакт з росіянами. І це є проєкт громади Києва, який не підтримує громада. Ми говоримо про якісь маніпулювання. Чи не є маніпулюванням задля згладження кутів про відвертих росіян у цьому проекті розказувати про впливових якихось авторитетних міжнародних спонсорів підтримки цього проєкту? В проєкті все класно, проєкт має бути. Але без росіян…
Ми маємо в першу чергу ставитися з повагою до єврейського народу, цієї трагедії, але пам’ятати, що йде сьомий рік війна, і ми маємо в пріоритет ставити свої національні безпекові питання. А це тупо згладження кутів з росіянами, ми їх сюди запрошуємо – людей, які сім років вбивають наших українців, моїх побратимів на фронті.
І питання по Хржановському. Те, що людина, яка вела проект “Дау”, зараз є в проекті Бабин Яр. Ця людина пересилала вінок від проєкту “Дау” Тесаку. Тесак – це росіянин, неонацист, який приїжджав в російську думу, зігував, вигукував привітання нацистські. І сьогодні він (Хржановський) веде проєкт по Бабиному Яру. Це маразм.
В мене є до вас ще питання з приводу Фукса. Фукс у наглядовій раді [центру “Бабин Яр”] і Фукс був спонсором “русской вєсни”. Гроші, які ми беремо у росіян, прикривають кимсь дуже авторитетним. Це не та історія, яка має бути сьогодні в Бабиному Яру.
[...]
Міський голова Віталій Кличко: Друзі, дякую вам, що ви знайшли час. Дійсно в нас проблема, в тому що ці питання задаються, в нас проблема була в комунікації про Бабин Яр, яка була програна тим людям, які виступають неконстуктивно, які маніпулятивно зараз почали розганяти інформацію відносно того, що цей проєкт виключно з російським корінням, що його “приватизують” і він буде таким російським рупором у таких тонких речах…
Дуже коротка історія. Щоб всі розуміли. У 2015 році я як мер тоді обрався, і для мене було пріоритетом – ключові напрямки розвитку нашого міста. І один із них, так випадково сталося, в Інтерсіті у Львів познайомився, мене запросили, я вперше був в музеї. Дуже був вражений, і там згадувався Бабин Яр. Потім через деякий час був в Вашингтоні також в музеї Голокосту, де також зробили екскурсію і також згадували Бабин Яр. І відверто хочу сказати, що і в Нью-Йорку, і в Тель-Авіві таких масових розстрілів не було – а такі музеї є. Навіть є [меморіали й музеї Голокосту] в європейських країнах, які напряму не мають відношення до таких подій.
У Бабиному Яру гуляють собаки, жарять шашлики, і нічого не було. Я тоді виступив ініціатором, ми знайшли кошти, концепт, майданчик, поспілкувались зі спільнотою. [...]
На власний розсуд це не потрібно робити, це комплексний підхід, і потрібно залучати не тільки єврейську спільноту – громадськість, іноземних фахівців. Це величезний обсяг. І розуміючи, що Київ не потягне, я маю на увазі мерію, придумав залучити людей, перш питання фінансів. Я проговорив це питання з Пінчуком, він погодився, потім поговорив з деякими ще бізнесменами, такими великими, як Пінчук, в Києві, теж погодив. А потім Пінчук мені порадив: дивись, є багато людей, які приймають рішення для єврейської громади, які дійсно можуть фінансово допомогти, мають відношення до єврейської громади, до України.
Після цієї розмови я, по-перше, поїхав наш помічник, керуючий… Щаранський, поговорив, він відомий дисидент, він ще зверхньо до цього питання віднісся. Долучили громади, і ми розуміємо, що великий обсяг робіт, які потрібно фінансувати.
Після розмов я злітав особисто в Лондон, де живе Фрідман, людина, яка джаз-фестивалі проводить, озвучив цю ідею, він там довгий час думав, потім повернувся з відповіддю, що така ідея непогана, але потрібно зруйнувати плани, що були, і знову підійти, що це буде міжнародний проєкт, до якого потрібно залучити всіх представників – Ізраїль, Німеччина, США. Таким чином почалась робота з розробки концепту.
Після цього вже пішли і Щаранський, і Лаудер, і Джо Ліберман, Йошка Фішер, такі авторитетні люди у всьому світі. Переконаний, що спочатку потрібно було почати цей процес, і потім можна це питання, щоб це ні в якому разі не був “приватизований”, щоб не хтось це зробив, а зробила громада, і почалась робота з розробки цього концепту.
Тобто почалась робота більш системна, і спочатку ті, хто був поставив хрест, почали знову.
Для концепту потрібна людина, яка внесе креатив. В ході дискусій, я не буду розказувати, скільки “людиногодин” було потрачено, скільки фінансів було потрачено за цей час, дуже такі ключові дискусії до сьогоднішнього дня.
Що стосується концепту – я можу сказати, що цей проєкт має мету: долучити всіх небайдужих, і ні в якому разі щоб Бабин Яр не був приватизований завдяки комусь з олігархів – Пінчуку, Фрідману чи комусь іншому.
Абслютно відкрито була зроблена громадська рада, була зроблена конструктивна рада, була зроблена наукова рада. Якщо потрібно, хлопці можуть зробити більш системно до цього концепту Бабин Яр.
Більш того, дуже добре, я от розумію, що це може політичний якийсь там вплив. Добре. Дуже погано, що центральна влада проти цього. Пройшли переговори з Зеленським, і від Кабінету Міністрів, від АП також залежить, від Міністерства культури багато залежить, від багатьох складових багато залежить, і всі вже долучились до цього.
Я дуже не хотів би, і це не повинно бути політичним проєктом. Це перше. По-друге, ні в якому разі не повинно бути якоїсь людини, яка каже: “Це мій проєкт!” Це проєкт громади міста Києва в першу чергу і всіх небайдужих, і української спільноти, і міжнародної спільноти. Але почалась маніпулятивна, переконаний в тому з точки зору роботи, медійна [кампанія], і це була помилка. “Що там росіяни це роблять, і просування російського світу на Україні”.
Я можу сказати, що до [наглядової] ради входить також Вакарчук. Проросійський? Великі сумніви. Мій брат також із самого початку входить до ради. Проросійський? Ні. По мені – я вже говорити не буду, позиція зрозуміла всім і чітко.
Але розумію, що там деякі люди з єврейським корінням із походженням з України, вибачте, будь ласка, а паспорти – один із цих паспортів також російський, можна перекручувати і багато речей.
Велика помилка сталась, тому що такі зустрічі повинні бути не на п’ять хвилин, а безпосередньо зробити презентацію, представити весь проєкт і ключові кроки, щоб всім зрозуміло було, що це. Якщо люди не розуміються, вони спираються на інформацію, яка ходить-гуляє в інформаційному просторі, і ми розуміємо, настільки дуже часто різні маніпуляції.
Я переконаний, що Музей Бабиного Яру повинен бути. І там повинен зроблений меморіал, і залишитись зелена зона, але з мінімальним втручанням повинна залишитись. Я хотів би, щоб ні в якому разі не пішло, в нас там чи є, чи нема голосів – я переконаний, що повинна бути переважна кількість голосів всіх небайдужих до цієї проблеми.
…Це український проєкт, київський проект. Щодо фінансування, кожен може долучитись. Так сталось, що люди, які мають фінансовий важіль, взяли на себе відповідальність за цей проєкт. Більше того, вже кілька разів було, коли в мене з Фрідманом, з Пінчуком були особисті такі дискусії, жорсткі дискусії щодо концепту, що хєр з ним – вже не хочемо... Я розумію, що вони фінансово підтримують. Якщо вони підуть – потрібно також шукати гроші, а кожен з нас знає, будь-який проєкт фінансувати, а більш того – зробити унікальним, а він може бути унікальним, – для цього потрібна більш так комплексна робота, багато фахівців залучати, а також така фінансова складова.
Добре, що люди відгукнулись, фінансують цей проєкт, і ні в якому разі не повинен і не буде приватним проєктом.
Більш того, до концепту дуже важливий контент! Контент! Друзі! Що ми презентуємо. До цього наукова рада є, до якої приєднуються всі, і переконаний, що кожен з депутатів Київради, який буде зацікавлений в реалізації цього проєкту, готовий входити, і він абсолютно відкритий.
[Запитання]: Якщо форма реалізації цього проєкту настільки розколює суспільство, то чи не варто змінити цю форму і не нагнітати розкол? Можливо, це має бути державний проєкт, а не просування позиції “шановних громадян, які мають по кілька паспортів”?
Віталій Кличко: Умисно розколюють, умисно розповсюджують якісь чутки. Багато людей, які там були підписантами цих петицій, взагалі не в курсі були, що там ці люди робили в цьому листі. Я особисто говорю, тому що з ними спілкувався.
Друге. Давайте відверто. 70 років пройшло, майже 80 років пройшло, за цей час держава нічо не зробила [для меморіалізації Бабиного Яру]. В мене великі сумніви є, що держава спроможна зробити цей концепт. Цього не відбулось. І переконаний, що і держава, і люди, які небайдужі, повинні долучатись до цого.
Це не є приватним проєктом. Це держава, державний, з одного боку, з іншого боку долучається громада, і наукова рада, громадська рада, ті люди, які там знаходяться, кожен з них має великий авторитет не тільки в Україні – в світі!
Ну, я не хотів би, щоб ми маніпулювали інформацією, що ми там щось просуваємо і цей проєкт розколює суспільство. Умисно будуть розколювати, робити чорне білим і так далі.
[Запитання]: Що ви думаєте з приводу художнього керівника, про якого цілковито негативна інформація – Іллю Хржановського? Його фотографії з неонацистами, його фільм суперечливий, ця особа взагалі дратує. Невже не можна знайти іншу людину?
Керівник проєкту Максим Яковер (далі – оригінальною мовою виступу, російською): Вы знаете, по поводу Хржановского, вы знаете, кто-то талант, кто-то должен получать награды и за эти вот фильмы. Но это не проект Хржановского, мы сейчас готовили концепцию – ее готовило 20 международных авторов – из Кембриджского университета, из США, из Израиля, из Украины. Не может один человек собрать, собирается огромный коллектив, который, если посмотреть на нашу команду, все люди…
[Запитання]: Ну он же создает резонанс. И когда сегодня надо голосовать за создание мемориала, вы сохранили несколько болезненных точек, которые дратуют суспильство. Люди не готовы голосовать за мемориал, потому что руководитель шлет венки некому Тесаку в Москву, и это все рядом с неонацистами.
Максим Яковер: Это неправда.
[Запитання]: Це правда!
Максим Яковер: Каждый из вас имеет свою деятельность, деятельность эта разная, точно так же и здесь. Хржановский в мемориальном центре – один из тех людей, которые занимаются тем, как здесь должно быть. Включая меня, включая Руслана и огромное количество людей со всего мира.
[Аліна Михайлова запитує про роль україно-російського бізнесмена, соратника Кернеса Павла Фукса в організації і фінансуванні Центру “Бабин Яр”]
Віталій Кличко: Є наглядова рада, […] в якій є 15 людей з усього світу… Там є шість донорів. В тому числі Володимир Кличко, в тому числі Фукс, в тому числі Лаудер.
[Запитання]: Лаудер, нагадаю, який за руку – є фотографія – з Володимиром Путіним вітався.
Віталій Кличко: Так сталось, що я знайомий з Володимиром Путіним. Так сталось, що у мене мама росіянка! І у мене багато родичів також в Росії.
[Запитання]: І?
Віталій Кличко: І?! Так я хочу сказати, що я не хочу розділяти росіян і російську агресивну політику тих людей, які там знаходяться. Я хотів би, щоб дуже обережно, в нашому місті живуть дуже багато людей різних національностей, в тому числі росіян. І ставити так, що зараз людина, яка має там чи коріння, чи російський паспорт – вже чорну мітку…
[Запитання]: Це є маніпуляція. Фукс є в наглядовій раді?
Віталій Кличко: Так.
[Запитання]: Він входить в список тих, хто спонсорував “русску весну”. Як ви це прокоментуєте? Так, це відкрита інформація. І ми збираємось тут, щоб обговорювати. Фукс людина входить в наглядову раду, внесений в список спонсорів “руської весни”.
Віталій Кличко: Від вас я цю інформацію чую вперше […] Він громадянин України, є СБУ, якщо він є спонсором “русcкої весни” – має бути інформація.
[...]
Віталій Кличко: Ви патріоти? Ви воювали? Я також був на Майдані. Вже стільки років Музей Небесної сотні будується. В нас багато проєктів, які, на жаль, до яких має відношення держава, вмирають. І тому дуже добре [робити меморіал Бабиного Яру] під контролем держави разом. Я ще раз підкреслюю, проєкт абсолютно відкритий, треба, щоб долучилась максимальна кількість людей, які небайдужі до цієї трагедії. Зараз проблема в тому, відсутність комунікацій, розповсюдження фейкових новин. Хтось має до цього відношення, [ніби] зараз цим проєктом особисто займається Путін, особисто для того, щоб там мати якісь…
Нагадаємо, українська громадськість тривалий час закликає владу припинити підтримку проєкту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", вважаючи цю ініціативу спробою "анексувати пам'ять". Українські інтелектуали остерігаються, що фінансований російськими олігархами концепт іґноруватиме українське бачення трагедії. Що ще гірше – може зробити українців "крайніми" у Голокості.
Наприкінці минулого року МЦГБЯ устряв у черговий скандал зі своїми ініціативами: розпочав розкопки на місці колишнього християнського цвинтаря, досліджуючи територію під майбутню меморіальну синагогу, й натрапив там на людські останки. Український інститут національної пам'яті висловив свої застереження через самодіяльність авторів проєкту.
У вересні 2020 року українські євреї звернулися до громадянського суспільства України із закликом нарешті усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті. "Не можна допустити, щоб десятки тисяч єврейських та неєврейських жертв Бабиного Яру навіть через 80 років після страшної смерті стали заручниками й знаряддям російської пропаганди проти України", – ішлося у зверненні.
Водночас Президент України Володимир Зеленський публічно підтримав проєкт. У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту 25 січня Зеленський разом із Іллею Хржановським узяли участь у відкритті інсталяції "Погляд у минуле" в Києві. У липні Зеленський зустрівся із членами наглядової ради фонду і делеґував до складу наглядової ради Леоніда Кравчука.
У травні понад 300 представників української культурної та наукової спільноти звернулися до влади зі закликом узяти під цілковитий контроль держави створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру. "Саме Українська держава має виступати головним ініціятором, організатором і ґарантом захисту національних інтересів, а отже, національної безпеки у питаннях історичної пам’яті", – йшлося у заяві.
Серед авторів цього звернення були: Оля Гнатюк, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, архиєпископ Ігор Ісіченко, Оксана Забужко, Микола Рябчук, Ярослав Грицак, Віталій Нахманович, Іван Патриляк, Віталій Портников, о. Богдан Прах та інші.
Після того, як Зеленський проіґнорував звернення української інтеліґенції, віцеректор Українського католицького університету Мирослав Маринович виступив на Zbruč'і з авторською колонкою, в котрій наголосив, що головна вимога – "встановлення контролю української держави й українського громадянського суспільства над питанням про вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому національного меморіялу". "Підкреслюю, саме подвійний контроль, адже позиція державного апарату надто часто має ознаки політичного флюгера. Вирішення таких питань не можна передавати в руки іноземних громадян чи приватних структур", – зазначив Маринович.
15.02.2021