Депутати фракції "Голосу" у Київській міській раді зареєстрували проєкт, котрий передбачає заборону на участь росіян та російського бізнесу в розробці та реалізації міських проєктів.
Проєкт розробили колишня волонтерка Аліна Михайлова та ексвіцеміністр охорони здоров'я Олександр Лінчевський, повідомляє видання LB.ua. Вони пішли на такий крок після винесення на розгляд Київради пропозиції про виділення трьох земельних ділянок під проєкт меморіалізації трагедії Бабиного Яру, фінансованого російськими олігархами.
Проєкт передбачає мораторій на участь громадян і суб'єктів господарювання держави-агресора в розробці та реалізації проєктів, фінансованих за рахунок бюджету Києва або на території міста. Заборона поширюється і на суб'єкти господарювання, котрі перебувають під контролем росіян, а також юрособи, у статутних капіталах яких є частка РФ.
Виконком міськради має здійснювати контроль щодо фізичних осіб та кінцевого бенефіціара юросіб, котрі беруть участь у розробці та реалізації таких проєктів.
"Ми стали забувати, що гроші росіян – це зло. Завжди. Зараз. І в перспективі... Вірю, що свідомі колеги підтримають цей проєкт, і нам більше не доведеться в залах засідань говорити про «хороших росіян»", – прокоментувала Аліна Михайлова у Facebook.
2019 року Київрада проголосувала за введення заборони на передачу комунального майна та землі юридичним особам з російським капіталом. Мораторій стосується передачі майна та земельних ділянок комунальної власності територіальної громади Києва у власність або користування юридичним особам, у статутному капіталі яких частка держави-агресора становить понад 25% або кінцевим бенефіціаром яких є держава-агресор.
"Цим проєктом ми хочемо заборони громадянам та суб'єктам господарювання держави, яка веде з нами сьомий рік війну, розробляти та реалізовувати проєкти, що фінансуються за рахунок бюджету Києва або на території міста".
Депутати "Голосу" діють наперекір позиції засновника партії Святослава Вакарчука, котрий входить до опікунської ради Центру Голокосту “Бабин Яр” і публічно підтримує креатив Іллі Хржановського.
Нагадаємо, минулого тижня Київрада мала розглянути на своєму засіданні питання про надання Центру Голокосту “Бабин Яр” трьох земельних ділянок для облаштування меморіального комплексу, як його бачить художній керівник із Росії Ілля Хржановський. Міський голова Києва Віталій Кличко зняв цей пункт із порядку денного через те, що проти виступають переважні частини фракцій “Європейської солідарності”, “Голосу” і “Батьківщини”.
На нараді з депутатами Київради Кличко переконував підтримати проєкт. Він узяв на себе відповідальність за залучення російських олігархів і попросив уникнути політизації.
"Я дуже не хотів би, і це не повинно бути політичним проєктом. Це перше. По-друге, ні в якому разі не повинно бути якоїсь людини, яка каже: “Це мій проєкт!” Це проєкт громади міста Києва в першу чергу. Але почалась маніпулятивна, переконаний в тому з точки зору роботи, медійна [кампанія]”, – обурився Кличко.
Віталій Кличко додав, що труднощі довкола проєкту дратують фінансистів. "Вже кілька разів було, коли в мене з Фрідманом, з Пінчуком були особисті такі дискусії, жорсткі дискусії щодо концепту, що хєр з ним – вже не хочемо", – розповів Кличко.
Нагадаємо, українська громадськість тривалий час закликає владу припинити підтримку проєкту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", вважаючи цю ініціативу спробою "анексувати пам'ять". Українські інтелектуали остерігаються, що фінансований російськими олігархами концепт іґноруватиме українське бачення трагедії. Що ще гірше – може зробити українців "крайніми" у Голокості.
Наприкінці минулого року МЦГБЯ устряв у черговий скандал зі своїми ініціативами: розпочав розкопки на місці колишнього християнського цвинтаря, досліджуючи територію під майбутню меморіальну синагогу, й натрапив там на людські останки. Український інститут національної пам'яті висловив свої застереження через самодіяльність авторів проєкту.
У вересні 2020 року українські євреї звернулися до громадянського суспільства України із закликом нарешті усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті. "Не можна допустити, щоб десятки тисяч єврейських та неєврейських жертв Бабиного Яру навіть через 80 років після страшної смерті стали заручниками й знаряддям російської пропаганди проти України", – ішлося у зверненні.
Водночас Президент України Володимир Зеленський публічно підтримав проєкт. У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту 25 січня Зеленський разом із Іллею Хржановським узяли участь у відкритті інсталяції "Погляд у минуле" в Києві. У липні Зеленський зустрівся із членами наглядової ради фонду і делеґував до складу наглядової ради Леоніда Кравчука.
У травні понад 300 представників української культурної та наукової спільноти звернулися до влади зі закликом узяти під цілковитий контроль держави створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру. "Саме Українська держава має виступати головним ініціятором, організатором і ґарантом захисту національних інтересів, а отже, національної безпеки у питаннях історичної пам’яті", – йшлося у заяві.
Серед авторів цього звернення були: Оля Гнатюк, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, архиєпископ Ігор Ісіченко, Оксана Забужко, Микола Рябчук, Ярослав Грицак, Віталій Нахманович, Іван Патриляк, Віталій Портников, о. Богдан Прах та інші.
Після того, як Зеленський проіґнорував звернення української інтеліґенції, віцеректор Українського католицького університету Мирослав Маринович виступив на Zbruč'і з авторською колонкою, в котрій наголосив, що головна вимога – "встановлення контролю української держави й українського громадянського суспільства над питанням про вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому національного меморіялу". "Підкреслюю, саме подвійний контроль, адже позиція державного апарату надто часто має ознаки політичного флюгера. Вирішення таких питань не можна передавати в руки іноземних громадян чи приватних структур", – зазначив Маринович.
16.02.2021