Український музикант, член наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Святослав Вакарчук підтримав художню концепцію проєкту і висловив підтримку скандальному російському режисерові Іллі Хржановському, незважаючи на протести української громадськості проти російського варіянта меморіалізації Бабиного Яру.
Про це Вакарчук сказав під час презентації художньої концепції. Подія відбулася ще 21 січня, однак лише 9 лютого адміністрація завантажила відео публічно на YouTube.
"Дозвольте подякувати за цю дивовижну і справді чудову презентацію. Я хочу сказати дякую всій команді в Україні і, звичайно, Іллі [Хржановському], але також Максу [Яковеру] та Руслану [Кавацюку] і багатьом людям, які щодня роблять величезну роботу. Я дуже вражений тим, що ми побачили", – сказав Вакарчук у своєму коментарі. Його переклала з англійської мови журналістка Дарія Гірна.
Святослав Вакарчук висловив два застереження.
"Хочу наголосити на двох важливих моментах, які вже презентували і які, вірю, будуть збережені і стануть невід’ємною частиною музею та експозиції. Перш за все, включення трагедії у Бабиному Яру та експозиції про неї до загального світового наративу про Голокост... І дуже важливо, що ми не робимо якогось окремого музею чи події заради події. Але також маємо певність, що це частина загальної картини", – прокоментував колишній голова парті "Голос".
"З іншого боку, ми повинні бути певні, що цей унікальний музей, який буде в серці України, у нашій столиці, також відображатиме українську частину історії. Українську частину історії Голокосту, Другої світової війни, нашої землі, на якій ми живемо. Думаю, що комбінація світового і національного контексту створить величезний успіх", – додав член опікунської ради.
Окремо Вакарчук сказав, що йому подобаються "ці історичні концепції, також психологічні речі", і "це дуже вражає і це повинно бути".
"Як артист я ціную різноманіття форм і думаю, що у XXI столітті нова, сучасна форма події, про яку ми говоримо, буде дуже помічною. Я не боюся нестандартних рішень та форм. Думаю, це лише допоможе залучати різну аудиторію", – сказав Вакарчук.
В офіційному прес-релізі МЦГБЯ повідомив, що концепція передбачає започаткування низки проєктів у рамках Меморіального комплексу: Музей трагедії Бабиного Яру 1941-1943; Музей Голокосту в Україні та Східній Європі; Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру; Музей історії місця та Куренівської трагедії; Інсталяцію, присвячену жертвам трагедії; Простір для молитви, до складу якого увійдуть синагога, церква, мечеть та неконфесійний простір; Освітній та науковий центр, майданчик для дискусій; Медіатеку, бібліотеку, архів, колекцію; Освітньо-ігровий простір для дітей; Центр реабілітації наслідків психологічної травми.
Цього року, до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, планується зведення синагоги, а також відкриття експозиційної зони. "Синагога – перший об’єкт, який буде зведено в рамках концепції вже цієї весни", – повідомили в музеї.
"Трагедія Голокосту, зокрема трагедія Бабиного Яру, відбулась 80 років тому. Сьогодні йде покоління останніх свідків трагедії. Зовсім скоро зникне прямий зв’язок часу, майбутнє покоління втратить можливість зрозуміти, пізнати, а найголовніше, відчути, що ж відбулось 80 років тому. Наше завдання – перетворити це з абстракції на щось живе, на щось емоційно впливове, на щось, що здатне викликати співчуття, почуття любові до ближнього, почуття сорому за людство, яке допустило це, почуття ніжності та біль втрати цілого світу. Наша ціль – створити такий простір, який зробить історію Бабиного Яру близькою, актуальною для будь-якої людини, незалежно від нації, статі, віку та релігії", – сказав сам Ілля Хржановський.
Наглядова рада підтримала концепцію, створену під орудою творця "ДАУ". Колишній президент Польщі Александр Кваснєвський, зокрема, похвалив творців за інноваційність і не здивувався контроверсійній реакції.
"Дуже добре, що у команді працюють представники кількох поколінь, тому що вони можуть обмінюватися різними поглядами та відчуттями. Знайти мову для просвіти молоді не просто, адже пройшло вже чи не 80 років, залишилось мало свідків трагедії Бабиного Яру. Тому то і важливо створити таку цікаву концепцію, місце просвітництва та спілкування з молодими людьми", – сказав Кваснєвський.
Окрім того, проєкт підтримав член громадської ради музею, актор, режисер Ахтем Сеїтаблаєв. "Це фантастичне рішення – залучити школярів до співтворчості, до досліджень. Врешті-решт, до гуманістичного напряму, коли людина, сама досліджуючи, беручи участь, створюючи цю пам’ять, знайомиться із трагічною історією людства, аналізує, робить висновки і зможе стати тією дорослою людиною, яка ніколи цього не допустить", – сказав він.
Нагадаємо, українська громадськість тривалий час закликає владу припинити підтримку проєкту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", вважаючи його спробою "анексувати пам'ять". Цей проєкт фінансують російські олігархи. Українські інтелектуали остерігаються, що концепт іґноруватиме українське бачення трагедії, що ще гірше – може зробити українців "крайніми" у Голокості.
Наприкінці минулого року МЦГБЯ устряв у черговий скандал зі своїми ініціативами: розпочав розкопки на місці колишнього християнського цвинтаря, досліджуючи територію під майбутню меморіальну синагогу, й натрапив там на людські останки. Український інститут національної пам'яті висловив свої застереження через самодіяльність авторів проєкту. "Вони виїли мозок всім", – прокоментував у Facebook директор Українського інституту національної пам'яті.
У вересні 2020 року українські євреї звернулися до громадянського суспільства України із закликом нарешті усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті. Автори звернення висловили рішучу незгоду з проєктом Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", ініційованим та фінансованим російськими мільярдерами, як таким, що має стати зброєю для російської пропаганди у її прагненні дискредитувати нашу державу в світі.
"Не можна допустити, щоб десятки тисяч єврейських та неєврейських жертв Бабиного Яру навіть через 80 років після страшної смерті стали заручниками й знаряддям російської пропаганди проти України", – ішлося у зверненні.
Водночас, Президент України Володимир Зеленський публічно підтримав проєкт. У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту 25 січня Зеленський разом із Іллею Хржановським узяли участь у відкритті інсталяції "Погляд у минуле" у Києві. У липні Зеленський зустрівся із членами наглядової ради фонду і делеґував до складу наглядової ради Леоніда Кравчука.
У травні понад 300 представників української культурної та наукової спільноти звернулися до влади зі закликом узяти під цілковитий контроль держави створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру.
"Саме Українська держава має виступати головним ініціятором, організатором і ґарантом захисту національних інтересів, а отже, національної безпеки у питаннях історичної пам’яті. Бездіяльність влади та її недостатня підтримка українських громадських ініціятив і фахових середовищ призводить також і до звинувачень у неналежному пошануванні з боку Української держави жертв Бабиного Яру – жахливої трагедії Другої світової війни та одного зі світових символів Голокосту, а також уможливлює реалізацію сумнівних експериментів не лише над пам’яттю загиблих, а й над живими носіями цієї пам’яті", – йшлося у заяві.
Серед авторів цього звернення були: Оля Гнатюк, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, архиєпископ Ігор Ісіченко, Оксана Забужко, Микола Рябчук, Ярослав Грицак, Віталій Нахманович, Іван Патриляк, Віталій Портников, о. Богдан Прах та інші.
Після того, як Зеленський проіґнорував звернення української інтеліґенції, віцеректор Українського католицького університету Мирослав Маринович виступив на Zbruč'і з авторською колонкою, в котрій наголосив, що головна вимога – "встановлення контролю української держави й українського громадянського суспільства над питанням про вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому національного меморіялу". "Підкреслюю, саме подвійний контроль, адже позиція державного апарату надто часто має ознаки політичного флюгера. Вирішення таких питань не можна передавати в руки іноземних громадян чи приватних структур", – зазначив Маринович.
12.02.2021