Андрій Содомора

Дорога до Великодня, Великого Дня – дорога до світла, радості, чистоти. Чистоти в усьому, головно – в мові. Жодне ж слово «не входить у вухо безкарно»
30.03.26 | | Дискурси
Залітна гостя, дня якогось мить, Ледь завітавши, випурхнула знову – Не упіймав... Та хай собі летить, Чи місце, перелітній, в клітці слова...  
23.03.26 | | Дискурси
Над містом неба скло –                  в камінному обрамленні. Зі скла на камінь той –                   сльозина за сльозиною: Людина й нині тут шукає за людиною...  
16.03.26 | | Дискурси
Святославові Максимчуку – 90! Серед тих голосів, що будять у слові пригаслий в тоталітарні часи вогонь, чи не найлункіший – його голос
09.03.26 | | Галичина
В реальному просторі – минулий час («був»). У духовному – теперішній: «Є». Простір... Час... Поет... Перекладач... Читач...
27.01.26 | | Дискурси
Сірість – довкола… Раптом – одненьке на цілий сад червоне яблучко, що цупко трималося гіллі!.. Воно й розвіяло весь той сум. А повсюдна сірість стала гарним для нього тлом…
15.12.25 | | Дискурси
Вихопивши з контексту рядок, подаємо, не читаючи продовження, за зразок глибокої мудрості: «Праця долає все». І зазначаємо, що автором тієї «глибини» – Вергілій...
08.12.25 | | Дискурси
Блукає полем тиходумний дим – Під вечір вогке палять картоплиння. Осінній день, самотній пілігрим, Іде за пруг у млі молочно-синій...  
01.12.25 | | Дискурси
Не лише крапля водяного годинника, а й листок, зблискуючи до сонця, повторює своєю мовою той найкоротший, та чи не найважчий для виконання заклик: «Carpe diem»...
24.11.25 | | Дискурси
Погляд на дивної різьби золотий листок, що так часто нагадує серце, і погляд на плитку золота – різні погляди: їх, душевного й хапкого, – не поєднати...
17.11.25 | | Дискурси