В еру приречень приручених світ
В сірому смогові, в білому савані
Вже зачекався Спасителя в гавані.
Всі траєкторії – лінії ламані
Кожна надія – застиглий болід...
Піти собі – це щоб побути зі собою, зі своєю душею. Частка «собі» – це часточка того мікрокосму, яку, перебуваючи у великому світі, людина вибудовує для своєї душі...
Світла любов – противага до темряви, до первісної дикості, стисло кажучи, – до бездушності. Тож навіть хижак, відчуваючи щось геть йому незвичне, відступає
Щоби почути тишу й розкошувати в ній, потрібен якийсь звук, що її, цю тишу, творить. А щоб подивляти прозорість – потрібна якась річ, що на дні тієї прозорості.
