Андрій Содомора

Можливо, саме туга й біль споріднюють людей від найдавніших часів; саме від болю, вчать стародавні, мудріє людина. Мудріє, добріє, бо ж мудрість – це голос не лише розуму, а й серця
27.05.24 | | Дискурси
«Нема нічого»... залишається – настрій тьмяної білості, що несподівано веде нас до прагнення людини вихопитися з простору, що тугою сковує душу
20.05.24 | | Дискурси
Олегові Купчинському – дев’яносто! Хай не убуває творчої снаги, а рука щоразу сягає по новий історичний документ, що провадить нас до джерел
Шити – виготовляти щось корисне для тіла; вишивати – для душі корисне: «приємне з корисним». Вишиванка – поезія, що промовляє барвами, формами, лініями... 
16.05.24 | | Дискурси
Cаме цей твір – найцікавіший зразок прадавньої єдності слова, музики, танцю і спільності світовідчування на рівні слуховому, пісенному між нами – й давніми еллінами
13.05.24 | | Дискурси
Є невидимі вороги, що «оступають» людину, беруть її в полон. З них чи не найпідступніший – нудьга. Не «журба» – саме «нудьга», нехіть до всього
06.05.24 | | Дискурси
«Нащо живем?»... Шевченко ж і відповідає на це запитання: щоб «серцем жити і людей любити», щоб бути, а не лиш називатися людьми
29.04.24 | | Дискурси
Ця поезія – про тепло, про добро, про щастя, для якого народжується людина. Не в багатстві ж воно, людське щастя, не в дібрах-дóбрах, а в добродійстві
15.04.24 | | Дискурси
«Гірше вже не буде...» – це коли на душі геть невесело, коли й на ноги ставати не хочеться. А душа все-таки встає: «Душа убога встала рано...»
08.04.24 | | Дискурси