Андрій Содомора

Сонце, даритель кольорів променистий Геліос, щоб мати якусь радість у своєму щоденному труді, створив подібну до себе квітку...
28.09.25 | | Дискурси
«Людина, прив’язана до книги (liber) – вільна (liber) людина». До п’ятдесятиріччя від дня народження Маріанни Мовної.
26.09.25 | | Дискурси
Скільки ж то все-таки світа в вікні!.. Та що там світа – світів:          У рамі ‑ велетенське полотно,          Вимірюване сотнями парсеків...
22.09.25 | | Дискурси
Всі барви й звуки скошені –             лиш срібло де-не-де: Струна найтонша осені                                 мелодію веде...
15.09.25 | | Дискурси
Він – на межі: вчорашнє й завтрашнє – обабіч. Ті, що за кругом, того не свідомі, – йдуть. Дивну втіху знаходять у смерті інших, певні того, що вони – поза кругом...
08.09.25 | | Дискурси
«Світе тихий, краю милий, моя Україно...» Світ... Освіта... Від неї, освіти, й залежить доля світу... Шкільний дзвінок – і сирени... Світло – й темрява...
01.09.25 | | Дискурси
Виписувалася літера, вироблявся з часом почерк. У ньому – риси характеру (грец. «charasso» – роблю рису). Скільки ознак почерку – стільки й характеру
25.08.25 | | Дискурси
Скільки їх, тих слів?.. Не зрахувати. А всього – тридцять три букви!.. Перебираємо їх, наче зернини нескінченної вервечки... Приглядаємось до них, шукаємо найважливіших...
18.08.25 | | Дискурси
Крізь часу пласт докопуюсь до них – Адреси, ймення, телефони, дати... Йду у минуле... Пробую згадати... По сліду йду, але вже й він застиг.  
11.08.25 | | Дискурси
У тишу, як у море, входимо. В мовчання (у відчай), як у яму, – впадаємо. Тиша (спокій) – бажана, омріювана. Мовчання ж буває моторошне
04.08.25 | | Дискурси