Андрій Содомора

Тому й слів, а вони теж «насінини», теж «крилаті», так багато: ану ж котресь та западе в чиюсь живу чутливу душу, на саме дно...

21.04.25 | | Дискурси

Дискурси

Ще раз про думку, думання, задуму, бездумність...

Андрій Содомора

Бездумне споглядання, на відміну від вдумливого, не потребує зусиль, лиш свіжої поживи: око без думки – несите

14.04.25 | | Дискурси

Штука

І ритмів суголосся, й ран...

Андрій Содомора

В еру приречень приручених світ В сірому смогові, в білому савані Вже зачекався Спасителя в гавані. Всі траєкторії – лінії ламані Кожна надія – застиглий болід...

10.04.25 | | Штука

Дискурси

Біле й зелене

Андрій Содомора

Рання зелень, пізній сніг. Не востаннє і не вперше Струсить квітень сніг із віт, Та в душі, дедалі ширше, По зеленім ‑ білий слід...

07.04.25 | | Дискурси

Дискурси

Цвітка дрібная...

Андрій Содомора

З такої інтенсивності почуття, вогню в одежі слова й виник той світ, який хоче згорнути до себе цвітка дрібная. Згорнути любов’ю, душею.

31.03.25 | | Дискурси

Дискурси

Піти собі...

Андрій Содомора

Піти собі – це щоб побути зі собою, зі своєю душею. Частка «собі» – це часточка того мікрокосму, яку, перебуваючи у великому світі, людина вибудовує для своєї душі...

24.03.25 | | Дискурси

Дискурси

Пригода

Андрій Содомора

Світла любов – противага до темряви, до первісної дикості, стисло кажучи, – до бездушності. Тож навіть хижак, відчуваючи щось геть йому незвичне, відступає

17.03.25 | | Дискурси

Дискурси