Перейти до основного матеріалу
Пошукова форма
Пошук
галичина
в уkраїні
у світі
штуkа
науkа
дисkурси
минуле
1897
1922
1947
🕛
Toggle navigation
Андрій Содомора
Дискурси
«Садок вишневий» XVI. «Думайте, читайте...»
Андрій Содомора
Читання саме Шевченкових творів дає зрозуміти, наскільки важливим є мистецтво повільного читання: щоб уява встигала за читаним уголос словом
12.02.24
|
|
Дискурси
Дискурси
«Садок вишневий» XV.«Ну що б, здавалося, слова...»
Андрій Содомора
«Садок вишневий» в найглибшому сенсі – неперекладний твір. Слова начебто ті, але не те, що у слові: пересаджене, воно наче не приймається
05.02.24
|
|
Дискурси
Дискурси
«Стою, мов явір в огняній одежі...»
Андрій Содомора
«Мій Господи, дожити дай до смерті Життям, а не покійництвом. Амінь!» Пам'яті Поета в перші роковини.
29.01.24
|
|
Дискурси
Дискурси
«Садок вишневий» XIV. Дещо про переклад
Андрій Содомора
Маємо ступати на ту стежку, щоб від поверхневого «Як то гарно!» (на тому часто й закінчується знайомство з «Кобзарем») – іти до пізнання
22.01.24
|
|
Дискурси
Дискурси
«Садок вишневий» XIII. «Я так її, я так люблю...»
Андрій Содомора
То про що ж пише Шевченко у своєму «Садку...», у «Кобзарі»?.. Він пише про найскладніше – про душу, і пише про неї – найпростіше
15.01.24
|
|
Дискурси
Дискурси
«Садок вишневий» XII. «Як же щасливо жили б...»
Андрій Содомора
Ніколи ще Шевченків «Садок» не був у такому разючому контрасті до реалій: соловейко, тиха вечеря, материнська наука – і найжорстокіша війна...
08.01.24
|
|
Дискурси
Дискурси
«Садок вишневий...». XI. «Затихло все…»
Андрій Содомора
Коли затихає все, тоді промовляє душа, шукаючи чуйності до свого горя, своїх переживань… Така чуйність є виявом глибокої людяності
01.01.24
|
|
Дискурси
Дискурси
«Садок вишневий...». X. «Вечірня зіронька встає...»
Андрій Содомора
Сім’я вечеряє коло хати, просто неба, під небом. З вечірньою зіркою, що «на небі, ясна, засяла» у християнському світі – й Свята Вечеря…
25.12.23
|
|
Дискурси
Дискурси
«Садок вишневий...». IX. «Сем’я вечеря коло хати...»
Андрій Содомора
Вечеря – це дія, своєрідний ритуал, це слугування – а не догоджання – тілу, яке цілу днину трудилось, яке є дочасною оселею душі, її опорою
18.12.23
|
|
Дискурси
Дискурси
«Садок вишневий...». VIII. «А матері вечерять ждуть»
Андрій Содомора
Матері, мовчазні й непорушні, мов ікони, у рамках прикінцевого вірша першої строфи, – ждуть... Ждуть тих, що повертаються
11.12.23
|
|
Дискурси
« перша
‹ попередня
…
2
3
4
5
6
7
8
9
10
…
наступна ›
остання »