Шити – виготовляти щось корисне для тіла; вишивати – для душі корисне: «приємне з корисним». Вишиванка – поезія, що промовляє барвами, формами, лініями...
Cаме цей твір – найцікавіший зразок прадавньої єдності слова, музики, танцю і спільності світовідчування на рівні слуховому, пісенному між нами – й давніми еллінами
Знамените наше, неперекладне, «собі» («сяду собі...») – знак того, що людина хоча сама, та не самотня: вона – з собою, з тим дивним співбесідником, що всередині нашого єства...
І якщо смерть у Ронсара, обмотавши ноги повстю, ступає у цілковитій, мертвій тиші, то Шевченків «Косар» – мабуть, найгучніше, пов’язане з образом смерті, fortissimo.
