Нам прислано отсю відозву:
Отсим звертаєть ся підписаний в друге до П. Т. українського громадянства, а передовсїм до шановних письменників, редакторів й видавцїв, як неменше до наших хвальних Товариств з уклінним проханєм надсилати підписаному свої виданя, всякого рода воєнні публїкації, часописи, журнали, а навіть поодинокі часописні вирізки (спеціяльно розходить ся о публїкації і відзиви чужої преси про нас), з яких можна б користати при укладї таких публїкацій, як: "Загально українська біблїоґрафія за 1914—1917 рр.", при виданю "Голосів чужої преси про українську справу в часї світової війни" або при укладї "Українського народного помяника", де містили б ся всї публїкації, видані на протязї воєнної пори, всї важнїйші відзиви европейської преси про нас і де згадувало б ся всїх Українцїв, що згинули на полї бою наслїдком воєнних походів і ран, або як жертви світової хуртовини.
Щоб задумане дїло вповнї відповіло своїй метї та містило по змозї весь друкований матеріял воєнної доби, підписаний звертаєть ся до всїх, що признають потребу такого виданя, щоб зволили ласкаво підпомагати розпочату працю і надсилали підписаному всякі хоч би найдрібнїйші публїкації (свойого та чужого виданя), українські передвоєнні часописи й журнали, передовсїм потрібні: "Дїло", "Нове Слово", "Руслан", але з 1914 р., голоси чужої преси (цїлї № або витинки замітки з докладним означенєм де, коли, в якім числї друкували ся), а також воєнно-територіяльні ілюстрації, малюнки, переписні листки, фотоґрафічні знимки, що зображають наших людий, героїв жовнїрів або наші землї.
Понадто потpібні є воєнні оповістки, оголошеня, вiдозви, манїфести, протести, проґрами, посмертні плякати, карти (мапи) і тим подібні друки, які появили ся на протязї від 1. сїічня 1914 р. по нинїшний день, однаково в якій мові вони печатали-б ся (кирилицею, гражданкою, латинкою, ґотиком, турецьким чи жидівським письмом) як тільки в даній публїкації чи статї хоч словом згадуєть ся про Україну та Українцїв — а підписаний зобовязуєть ся вдруге після надрукованя проєктованих праць весь зібраний матеріял ним і другими — віддати на вчасність "Українського Воєнного Музея" або "Наукового Тов. ім. Шевченка" у Львові.
З окрема звертаєть ся підписаний з уклїнною просьбою до всїх українських авторів, письменників, публїцистів, редакторів і видавцїв, які друкували чи видавали що небудь друком в часї 1914—1917 р., або поміщували свої працї по чужих часописях, журналах і збірних виданях, щоби підписаному надіслали свої твори, або у відписї (на підставі автописий) подали заголовки тих праць, статей чи заміток. Різночасно зважуєть ся підписаний просити П. Т. українських авторів о ласкаве відкритє своїх криптонїмів та псевдонїмів, що ними підписували свої працї, бо проєктована "Загально-українська біблїоґрафія" містити-ме при кінцї "Показчик", в котрім буде розвязка по змозї всїх криптонімів й псевдонїмів, як також поазбучний спис авторів враз з заголовками їх писань. В кінци просить автор сих стрічок цїле українське громадянство, щоби зволило повідомляти підписаного про смерть кождого Українця (будь він інтелїґент, селянин чи робітник), коли тільки поляг на полї бою, або помер наслїдком ран, хоріб у шпитали, щоби можна було всїх тих звісних й незвісних борцїв героїв, як не менше жертви ворожої інвазії занотувати ad perpеtuum rei memorіam в майбутнім воєннім помянику. Передовсїм пожадані є фотоґрафії і коротенькі некрольоґи погибших у війнї Українцїв.
При тій нагодї хай вільно буде підписаному зложити прилюдну подяку всїм тим Високоповажаним Добродїям Жертводавцям і Співробітникам, які причинили ся до призбираня біблїоґрафічного матеріялу для названих публїкацій, або чинно помагали підписаному при їх укладї. Ось назвища тих ВПоважаних Добродїїв: Радник двору Олександер Барвінський, др Богдан Барвінський, І. Вочковський (Прага), Ан. Бабюк (УСС.), Теодозій Бундзяк, д-р Гр. Величко, ред. Г. Гордий, Катря Гричевичева (Ґмінд), В. Дзїковський (УСС.), ред. Дмитро Донцов (Швайцарія), ред. Вол. Дорошенко, Ілярій Жидан (Загреб), ред. Андрій Жук (Відень), Микола Залізняк, проф. Вол. Калинович (Відень), Зеновій Козловський (Kop. Польське), радник двору д-р О. Кулачківський, о. Я. Левицький, Левко Лепкий (УСС.), Т. Мойсеович (УСС.), с. Евген Монцібович, д-р Осип Назарук, ред. В. Степанківський (Льозанна), д-р І. Стрипський (Будапешт), Ю. Шкрумеляк (УСС.), А. Юркевич (Швайцарія), редакції: "Буковини", "Вістника Союза визволеня України", "Дїла", "Місіонера", "Нашої Школи", "Українського Слова", "Ukrania", "L'Ukraine", "Ukrainisches Korrespondenzblatt-у" і "Шляхів", а з товариств: "Просвіта", "Наукове Т-во ім. Шевченка", "Укр. педагогічне Т-во" — вкінцї з чужинцїв підпомагали редакції: "Hrvatska Novine" (Загреб), "Nowa Reforma" (Кракiв), "Korrespondenz der Nationalitaten Russland" (Берн—Швайцарія) і "Reіchpost" (Відень).
В надїї, що й другі підуть слїдами названих ВП Добродіїв, ожидає підписаний негайних посилок, друків, публїкацій, щоб міг приступити до остаточного впорядкованя і зредаґованя біблїоґрафії хоч за 1914 рік.
Адресувати просить ся: Іван Калинович, Борислав (Галичина)
[Дїло]
15.02.1917