У понеділок в Центрально-Східній Європі відбулися три знакові події. Було оголошено нового президента Румунії; в Будапешті люди масово вийшли на антиурядову акцію протесту; в Празі мітинґ, присвячений 25-літтю Оксамитової революції, перетворився на антипрезидентську акцію. Ці події, на перший погляд, нібито є незалежними одна від одної, хоча всі вони чітко знаменують собою певну тенденцію — «депутінізацію» реґіону.    

У Лондоні 13 листопада на 59-му році життя помер підприємець, екс-міністр економіки Грузії й водночас радник Президента України Каха Бендукідзе. Саме його вважають батьком грузинських реформ, саме він готовий був допомогти здійснити радикальні реформи і в Україні. Не судилося…    

Засідання Ради Безпеки ООН у середу ввечері можна назвати історичним. Вже хоч би тому, що під час засідання було наведено беззаперечні докази російської воєнної інвазії в Україну. А ще тому, що Радбез остаточно довів своє безсилля й фактично непотрібність. Адже навіть за такої нагальної потреби рішуче діяти єдина інституція, яка має для цього повноваження, обмежилася констатацією факту.    

Берлін, хай запізніло, але все ж став на шлях жорсткої конфронтації з Москвою в питанні російської аґресії в Україні. В хід пішли болісні санкції, політична ізоляція, заморожування рахунків російських чиновників. Вже навіть почнають говорити про необхідність різкого обмеження імпорту російських енергоносіїв. Водночас більшість посполитих німців засуджують такі антиросійські дії свого уряду. Чому?    

Берлін вирішив більше не піддаватися на шантаж Лондона щодо можливості виходу Великої Британії з Європейської Унії. Канцлер Німеччини Анґела Меркель дала чітко зрозуміти британському прем'єр-міністрові Девідові Кемерону, що не має наміру платити будь-яку ціну за утримання Об'єднаного Королівства в ЄУ.    

Цього тижня маленька Литва завдала болісного удару російському енергетичному велетню «Газпрому». Балтійська країна ступила великий крок до енергетичної незалежності (передовсім від російського газу), запустивши в дію термінал зрідженого газу в Клайпеді.       

4 листопада в Сполучених Штатах відбудуться проміжні вибори до Конґресу. Це може відчутно змінити дислокацію політичних сил у країні. Свіжа соціологія пророкує, що демократи можуть втратити більшість і в Сенаті.    

За дві доби російські війська дійдуть до Риги, Вільнюса, Таллінна, Бухареста й Варшави. Так нещодавно нахвалявся президент Росії Володимир Путін перед українським колеґою Петром Порошенком. Коли ці слова дійшли до польських військовиків, ті лише посміялися, що, мовляв, у твердженні кремлівського зверхника більше фраєрського хизування, ніж реальної оцінки можливостей. «А от ми справді могли б дійти до Калінінґрада за 48 годин», — запевняють офіцери Війська Польського.  

Нарешті це сталося: падіння ціни на нафту зі спорадичної метушні в межах ринкових коливань перетворилося на стійку тенденцію. Посприяло цьому поступове зняття нафтового ембарґо з Ірану.    

Що сталося з юним північнокорейським «вождем та учителем» Кімом Ченом Ином? Однозначно щось недобре, адже після його весняних мілітарно-аґресивних погроз, що їх транслювали медія всього світу, вже кілька місяців поспіль навіть рідна комуністична преса про нього ні слова, ні півслова. Хтось каже: тяжко заслаб. Інші припускають страшніше: чоловіка позбавили реальної влади.