По-європейськи налаштованим молдованам вдалося здобути надзвичайно важливу й нівроку складну перемогу. За попередніми результатами підрахунку бюлетенів недільних парламентських виборів, партії, які декларують курс на зближення з Європейською Унією, мають усі шанси сформувати наступний уряд.
На 16:00 за кишинівським часом підраховано 93,87 відсотків бюлетенів. Лідером перегонів виявилася проросійська Партія соціалістів (ПСРМ), за яку проголосували 21,21% виборців. Це дозволить їй отримати 26 мандатів у парламенті.
На другому місці — Ліберально-демократична партія (ЛДПМ), яка набирає 19,56% голосів і відповідно 23 мандати. Ще одна проросійська Партія комуністів (ПКРМ), яку очолює екс-президент Молдови Володимир Воронін, отримує 17,89%, тобто 21 мандат. За Демократичну партію (ДПМ) проголосували 15,76% виборців, а це 19 мандатів. Ліберальна партія (ЛП) здобула 9,46%, або12 мандатів.
Тож Молдові таки вдалося втримати курс на європейську інтеґрацію, бо більшість місць у новому парламенті належатиме членам проєвропейських партій: Ліберально-демократичній, Демократичній і Ліберальній. Ці три партії спільно претендують на 54 мандати зі 101. У проросійських партій — 47 мандатів.
Як вже писав Z, ще зовсім недавно європейське майбутнє Молдови висіло на волосинці. За минулий рік Москва попрацювала доволі активно й досить успішно. Тиск був не лише пропаґандистський — Кремль наступав на всіх фронтах. Приміром, Росія заблокувала імпорт молдавських вин, почала репресувати молдавських заробітчан, «Газпром» використовував газовий зашморг.
Водночас у Придністров'ї почала нагромаджуватися військова техніка й збройні сили з Росії. Вони нібито були націлені на Україну, але дуже швидко могли б розвернутися в бік Кишинева.
У Молдові, як гриби після дощу, почали з'являтися нові проросійські проекти: партії, рухи й організації. Всі вони мали дуже добре фінансування, використовували досконало розроблену тактику, а тому досить швидко здобували популярність.
Одним з таких кремлівських проектів була партія Patria («Батьківщина») під орудою майже неприхованого московського аґента Ренато Усатого. Політичний проект зі старту зміг здобути прихильність понад 8% виборців, обігнавши багатьох досвідчених конкурентів.
Якщо поглянути на електоральні преференції місячної давнини, то Молдова мала всі шанси злетіти з рейок європейської інтеґрації. Згідно з опитуванням громадської думки, яке наприкінці жовтня перепровадив Інститут державної політики, лідерами перегонів мали стати комуністи. За ПКРМ планували віддати свої голоси 21,8% виборців. Це вдвічі менше, ніж на попередніх виборах, та все ж достатньо, щоб залишатися провідною політичною силою. Владуща нині Ліберально-демократична партія набирала 15,4%. Далі йшли Демократична партія — 11,3%, партія Patria — 8,1%, Ліберальна партія — 7,8% , Партія соціалістів — 7,5%.
Якби ці показники збереглися й на виборах, то більшість у парламенті Молдови стала би проросійською. А отже, було б сформовано уряд, який розвернув би країну на 180 градусів — у бік Москви. Чи призвело б це до повторення антикомуністичних акцій протесту квітня 2009 року, які скінчилися підпалом парламенту? Навряд чи, враховуючи, що населення країни встигло розчаруватися курсом на Європу. Зрозуміло, що головну роль в цьому розчаруванні зіграла Росія (досить згадати той факт, що більшість телеканалів у Молдові є російськими).
Ще раз звернімося до соціології. Так, за листопадовими даними того ж таки Інституту державної політики, якби молдавани вибирали між Європейською Унією та Митним союзом, то лише 39% проголосували б за ЄУ і аж 43% за МС. І це при тому, що ще зовсім недавно Брюссель ставив Кишинів у приклад як країну, яка зуміла здійснити шалений прорив у напрямку європейської інтеґрації. А головне: у квітні Унія запровадила безвізовий режим з Молдовою — першою з країн «Східного партнерства». У червні разом з Україною та Грузією Молдова підписала угоду про політичну асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС.
Але навіть це не завадило шалькам молдавських терезів геополітичної орієнтації хитнутися в інший бік. Як стверджують експерти, молдовани шалено розчаровані тим, що проєвропейська коаліція не домоглася успіхів у реформуванні системи правосуддя. В боротьбі з корупцією Кишиневу немає чим похвалитися, так само як і в справі демонополізації, дереґуляції та прозорої приватизації ключових активів.
Розуміючи, що молдавський потяг євроінтеґрації летить під укіс, влада зважилася на рішучий і безпрецедентний крок. За кілька днів перед виборами з реєстрації було знято проросійську партію Patria. Центральна виборча комісія обґрунтувала своє рішення незаконним іноземним фінансуванням передвиборчої кампанії цієї партії. Що, зрештою, є правдою.
Лише цей фінт дозволив проєвропейській коаліції залишитися при владі. Хотілося б, щоправда, щоби молдавські євроентузіасти не на таких фінтах базували свої перемоги, але мають те, що мають.
Лідер ліберал-демократів, колишній прем'єр-міністр Влад Філат, сподівається, що до 2017 року Молдова отримає статус кандидата на вступ до ЄУ, а 2020 року стане його повноправним членом. План, щоправда, радше утопічний. Тому лідер демократів Маріан Лупу висловлює поміркованіші темпи. Ще один партнер майбутньої коаліції — Ліберальна партія. Її лідер Міхай Ґімпу аґітує за вступ Молдови до НАТО. І всі вони відкидають будь-яку коаліцію з проросійськими силами.
01.12.2014