Цього тижня ціна на північноморську нафту марки Brent вперше від травня 2009 року опустилася нижче 50 доларів за барель. Це вже набагато нижче за собівартість видобування лупакової нафти, проте експерти не відкидають можливості, що ціна «чорного золота» падатиме й далі.
Лупакову революцію називали головною причиною стрімкого падіння цін на вуглеводні. Країнам-експортерам нафти, передовсім членам ОПЕК, конче потрібно було не допустити поширення «лупакової зарази». А цього можна було досягти лише за умови недостатньої рентабельності нафти з лупакових шарів.
Згідно з розрахунками аналітиків компанії IHS, економічний сенс у видобувані лупакової нафти методом гідравлічного розриву пластів, тобто фрекінґу, існуватиме, допоки світова ціна на барель нафти не опуститься нижче 57 доларів.
Хоча цифра ця умовна. Адже ще два роки тому собівартість фрекінґу оцінювали на рівні 100 доларів за барель, рік тому — на рівні 70 доларів. Розвиток технологій дозволяє здешевлювати процес, тому ніхто не може стверджувати, що на п'ятдесяти семи доларах за барель фрекінґовий прогрес зупиниться.
Аналітики компанії Accenture підрахували, що в американських лупакових проектах є ще великий ресурс для підвищення ефективності. Витрати на видобуток можуть бути скорочені ще на 40% лише за рахунок оптимізації логістики та зміни відносин з постачальниками.
З огляду на це ОПЕК і грає на зниження нафтової ціни, нарощуючи видобуток, замість того щоб його скорочувати. Тому на світовому ринку енергоносіїв ми спостерігаємо величезний надлишок нафти.
Згадане падіння ціни нафти марки Brent нижче психологічно важливої позначки в 50 доларів спричинилося до численних коментарів у міжнародних експертних колах. «Такого поганого настрою на ринках сирої нафти не було від часів ґлобальної фінансово-економічної кризи», — визнав аналітик німецького банку NordLB Фредерік Кунце.
З його слів, прогноз про падіння ціни до рівня 40 доларів за барель, який пролунав кілька місяців тому й здавався тоді неймовірним, нині стає чимраз реальнішим. Це приблизно той рівень, до якого опустилися котирування на зламі 2008–2009 років після краху американського банку Lehman Brothers. Але тут вже лунають пронози про ймовірність обвалу нафтових цін до рівня 20 доларів за барель.
Фахівці виходять з того, що зниження котирувань в осяжному майбутньому триватиме, і пояснюють це головно новою тактикою Саудівської Аравії. «Саудівська Аравія прагне зараз у будь-якому разі уникнути тих помилок, яких вона допустилася у 1980-і роки», — поділився своїми міркуваннями Ясер Ельґуінді, експерт американської консалтинґової компанії Medley Global Advisors. А найбільша помилка полягала в тому, що саудівці, сподіваючись підтримати ціни на високому рівні, чимраз більше скорочували видобуток.
Тоді Саудівська Аравія за п'ять років скоротила видобуток з більш ніж 10 мільйонів барелів на день до менш як 2,5 мільйона. Однак інші виробники — і члени, й не члени ОПЕК — не пішли за прикладом Ер-Ріада, тож зупинити падіння цін не вдалося. Знадобилося 16 років, перш ніж котирування повернулися на початковий рівень.
«В остаточному підсумку Ріад мало чого добився, але при тому втратив шанс зміцнити свої позиції на ринку. Хоча міг це зробити, надавши знижки великим покупцям і збільшивши тим свою частку ринку. Зараз саудівці саме коло цього і працюють», — повідомив Ельґуінді.
Тому в короткостроковій перспективі жодного помітного здорожчання нафти, на яке так сподіваються російські можновладці, чекати не варто.
09.01.2015