У Польщі виникла прикра історико-дипломатична колізія з її пріоритетним стратегічним партнером — США. Спричинилося до цього суперечливе висловлювання директора ФБР Джеймса Комі про Голокост і поляків. Свого обурення словами головного ефбеерівця не стримав навіть президент Польщі Броніслав Коморовський.    

Знаменно, що саме під час святкувань православного Великодня президент Росії Володимир Путін підписав указ, який знімає заборону на постачання до Ірану зенітно-ракетного комплексу С-300. В такий спосіб Кремль продемонстрував повну іґнорацію переговорного процесу щодо іранської ядерної програми. Західні столиці вже висловили своє обурення такими діями Росії. Міжнародні експерти вбачають у кроці Москви спробу зірвати хистку домовленість «шістки» й Тегерану, досягнуту тиждень тому в Лозанні.  

​ Досягнення принципової домовленості щодо ядерної програми Ірану стало головною міжнародною подією минулого тижня. Всі наслідки її складно передбачити, одне можна сказати майже зі стовідсотковою певністю: нафта дешевшатиме ще стрімкіше. Зрозуміло, що це аж ніяк не влаштовує Росію. Хоча й Ізраїль теж висловлює обурення іранським порозумінням. Але у Москви і Єрусалима цілком різні мотиви для невдоволення.  

Київ має чітко усвідомити, що значення української газотранспортної системи для енергетичної безпеки Європи з кожним роком зменшуватиметься. Вже й нині більшість країн-членів Європейської Унії в разі припинення транзиту російського «блакитного палива» територією України цілком дадуть собі раду. Про це свідчать дослідження експертів Кельнського університету. Принаймні такого «енергетичного переляку» в Європі, як це було за часів «газової кризи» 2009 року, вже точно не повториться.  

У справі про катастрофу літака Ту-154 під Смоленськом 10 квітня 2010, внаслідок якої загинули представники найвищого польського керівництва на чолі з тодішнім президентом Лехом Качинським, Військова прокуратура Польщі поставила принципову крапку. Головна причина трагедії — хибні дії екіпажу літака. Трохи меншу провину покладають на російських авіадиспетчерів. І хоча слідство ще триватиме принаймні до кінця року, проте якихось сюрпризів від нього чекати не треба. Конспірологічна версія зазнала фіаско.  

Воюючи з реекспортом газу до України, російський «Газпром» програв близько шести мільярдів доларів. І це щойно початок. Газова війна Кремля (промовчімо вже про реальну) добре роззлостила Європу, яка відтак взяла твердий курс на скорочення імпорту російського «блакитного палива».    

Що ж, Путін таки з'явився на публіці, як і заповідалося, в понеділок 16 березня.  Це дозволило зняти деякі чутки, пов’язані з його 10-денним мас-медійним небуттям, але водночас утвердити інші (котрі не передбачали смерть чи усунення кремлівського шефа). Проте щасливе ефірне воскресіння чинного російського президента аж ніяк не закрило питання його впливу на процеси в країні.    

Чи можливо створити загальноєвропейську армію? Ця ідея реґулярно спалахувала в головах провідних політиків Старого континенту, але так само швидкоплинно сходила на пси, натикаючись на рифи реальності. Цього тижня її озвучив президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. І навіть склалося враження, що його наміри поважні.    

У протистоянні з Кремлем Україні не вдасться виграти симпатій Заходу, якщо на її бік не стануть європейські інтелектуали. І певні зрушення в цій справі нарешті відбуваються. Своє вагоме слово промовила лауреатка Нобелівської премії, німецька письменниця Герта Мюллер. Одна її фраза — «завдання Заходу — не дозволити Путіну знищити Україну» — може стати тією зерниною, яка зрушить терези європейських суперечок на українську користь.    

«Дії, а також політика осіб, що підривають демократичні процеси та інститути в Україні, загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету й територіальній цілісності України, спрямовані на участь у привласненні активів, а також дії і політика уряду Російської Федерації, у тому анексія Криму та застосування сили в Україні, й далі створюють надзвичайну загрозу для національної безпеки і зовнішньої політики США», — заявив Барак Обама і продовжив ухвалені у 2014 році санкції проти РФ ще на рік, до 6 березня 2016 року.